Сучасний агробізнес характеризується домінуванням великомасштабного бізнесу, що негативно впливає на дрібний приватний бізнес та аргументує потребу проведення наукового пошуку щодо значущості сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Проблематика дослідження обґрунтовується недосконалістю правового поля, що регулює кооперативні відносини у вітчизняній економічній системі, внаслідок чого виникає науковий дискурс щодо специфіки виробничої та обслуговуючої кооперації. У процесі дослідження проаналізовано сучасний стан розвитку кооперації, визначено кількість кооперативів, основні показники їхньої діяльності, спеціалізацію. Встановлено суттєву розбіжність у задекларованих та фактично наявних кооперативних структурах. Обґрунтовано, що причинами такого стану є несприйняття селянами переваг кооперації. Наголошено на важливості та невід'ємності реалізації кооперативної ідеї, що сприятиме підвищенню ефективності господарювання її учасників. Ключові слова: сільське господарство, кооперація, виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, економіка. Постановка проблеми. Реалії вітчизняного господарювання характеризуються розбалансуванням економічних відносин внаслідок превалювання великомасштабного бізнесу та витіснення невеликих агробізнесових форм із ринкового простору, наявністю внутрішніх проблем у суб'єктів господарювання та неузгодженістю нормативно-правових відносин. У зв'язку з цим актуалізується проблема пошуку можливостей реалізації підприємницького потенціалу на селі, що аргументує необхідність кооперування аграріїв. Проте внутрішні суперечності кооперативних організацій натепер не переконали власників бізнесу у їхній значущості. Вищенаведене зумовлює потребу проведення подальшого наукового пошуку щодо запровадження нової концепції господарювання, що буде схвалена практиками агробізнесу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження цієї проблеми зробили закордонні та вітчизняні науковці:

Мета. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні важливості функціонування всіх форм підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки, що вбачається можливим завдяки впровадженню кооперативного маркетингу як ефективного чинника їхнього розвитку в складних умовах сьогодення. Методологія / методика / підхід. Під час проведення цього дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема абстрактно-логічний (теоретичного узагальнення) – для вивчення та окреслення особливостей діяльності різних організаційно-правових форм господарювання в сільській місцевості, а також визначення та конкретизації сутності поняття кооперативного маркетингу в аграрному бізнесі та формулювання специфіки його використання для різних підприємницьких формувань; статистико-економічний – для аналізу структурно-динамічних змін і тенденцій діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України; аналізу та синтезу – для визначення динаміки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; узагальнення – при обґрунтуванні важливості та перспективності кооперативного маркетингу для сільськогосподарських товаровиробників. Результати. Виявлено проблеми діяльності підприємницьких структур, нерівноцінні умови їх існування та поширення, обґрунтовано актуальність застосування кооперативного маркетингу в аграрному секторі, визначено основні його види, розглянуто перспективи. Спираючись на наукові дослідження, думки та погляди провідних науковців, виявлено, що наразі не можна заперечити існування жодної форми підприємницької діяльності, незалежно від її розмірів або обсягів отриманого прибутку. При цьому, формування ефективних та конкурентоспроможних підприємницьких структур вбачається можливим при використанні переваг сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, що, крім класичного її розуміння, передбачає використання маркетингової компоненти. Оригінальність / наукова новизна. Основою кооперативної ідеї слід вважати діяльність, що передбачає створення повного циклу взаємодії від виробництва товару до реалізації його кінцевому споживачеві, тобто кооперативний маркетинг. Очевидно, що його застосування як принципово нової концепції, стимулюватиме аграрні підприємства до об’єднання зусиль з метою здійснення спільної праці в рівноцінних умовах при збереженні їх самостійності й незалежності. Як результат, у перспективі кожна форма господарювання об’єктивно одержить можливість повноцінної реалізації власного економічного потенціалу. Практична цінність / значущість. Кооперативний маркетинг запропоновано розглядати як перспективну форму організації праці в сільському господарстві, що націлена на подолання наявних проблем завдяки отриманню товаровиробниками «ефекту масштабу» при збереженні власної самостійності.

The article presents a case study of the cooperative marketing, used in Ukraine and in the world. The author also focuses on the small business development. The influence and negative impact of different economic factors on small business are determined. The current problems and impossibility of getting the necessary financial resources for the small companies is accented. The special attention is paid to the importance of agricultural cooperation. The essence of the concept of agricultural cooperation is specified. The main cooperative trends in Ukraine economy as well as in the world companies are reviewed and systematized. The attention is paid to the research of the sales, service, marketing, processing, supply and multipurpose cooperatives. The research also shows the necessity of marketing approaches to the modern domestic agricultural company’s activity implementation. The organizational and economic aspects of cooperative marketing are grounded. The basic problems of market adaptation in the sphere of cooperative marketing are investigated. The special attention is paid to the advantages and prospects of cooperative marketing for agricultural organizations. The features and factors of the rural economy development based on the cooperative marketing are detailed. The cooperative marketing as an effective element of the agricultural producer’s protection is under consideration.

No abstract

No abstract