The object of this study is a regional center with a developed industry and a significant transport load. The study assesses the impact of car emissions on public health. It is shown that on average in the city, emissions from vehicles are 0.341 mg/m∙s and vary from 0.038 to 1.012 mg/m∙s. The main pollutants are nitrogen dioxide (from 39.3 to 58.5 % of the total emission, the average value is 50.9 %) and carbon monoxide (from 39.5 to 47.7 %, the average value is 38.7 %). There is an excess of the maximum permissible concentrations (MPC) by the content of NO2 (1.5‒4.5 MPC with an average value of 2.7 MPC), formaldehyde (4.3‒4.4 MPC ), hydrocarbons (1.2 MPC), soot (1.3 MPC). The level of carcinogenic danger for adults (R=1.9∙10-4) and children (R=3.8∙10-5‒9.8∙10-5) is rated as average. Soot (61.0 %) and formaldehyde (38.9 %) account for the largest contribution. Behind a non-carcinogenic risk, there is a significant danger of increasing morbidity of the population (HI=9.9‒14.0 with an average value of 11.1). Principal pollutants are formaldehyde (37 %), NO2 (23 %), hydrocarbons (17 %). The most vulnerable are the respiratory system (НІ=8.7) and the immune system (НІ=4.3). A significant health hazard is due to low fuel quality, technical and operational characteristics of cars, adverse natural conditions for the dispersion of impurities. The method of interpolation and extrapolation of the results of full-scale observations was used to assess the effect of gaseous and dust components from vehicles on humans. The current study makes it possible to assess the combined impact of pollutants on the risks of disease and premature death of the population, to identify the danger and zoning the territory by the level of danger. The results obtained can be important for making effective management decisions in the field of environmental protection and public health

Черкаський державний технологічний університет, б-р Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006, Україна ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТАНУ УРБАНОЗЕМІВ Дано оцінку екологічного стану ґрунтів м. Черкаси за основними фізико-хімічними властивостями. Аналіз екологічного стану ґрунтів м. Черкаси виявив їх неоднорідність, значне відхилення від оптимальних значень, що характеризує їх як антропогенно i техногенно урбанізовані. Важливими недоліками є низький вміст гумусу, залуження ґрунту і несприятливі окисно-відновні умови, порушення оптимального співвідношення Кальцію і Магнію у ГВК. У зв'язку з цим потрібно передбачити заходи щодо відновлення структури ґрунтів та покращення ґрунтових умов зростання зелених насаджень на території міста, зокрема, гіпсування ґрунту, внесення органічних добрив, забезпечення зволоження і обмеження випаровування вологи, покращення аераційних умов. Ключові слова: урбаноземи, хімічна трансформація, фізико-хімічні властивості ґрунту, гумус, рослини.

Гідроекологічна ситуація на багатьох водних об’єктах України за останні десятиліття відчутно погіршилася, наслідком чого є порушення рівноваги у гідроекосистемах, погіршення якості води, зменшення різноманіття риб, погіршення їх фізіологічного стану. У світлі зростання антропогенного навантаження на довкілля особливо актуальним є вивчення сучасного стану водних об’єктів для підтримання екологічної рівноваги та забезпечення сталості їх використання і розроблення водоохоронної стратегії. Для комплексного оцінювання екологічноїситуації на водних об’єктах України задля ефективного управління водоохоронною діяльністю на прикладі р. Рось проаналізовано сучасний стан басейну річки, її гідрохімічні характеристики за останні 28 років, досліджено динаміку середньорічної температури повітря в регіоні, розраховано показники якості води за екологічними та гігієнічними критеріями. Пораховано збитки, заподіяні рибному господарству під час масового замору риби у серпні 2018 р. Показано, що основними причинами трансформації водної екосистеми є як природні, так і антропогенні чинники. Вперше дано оцінку екологічному ризику порушення благополуччя водної екосистеми р. Рось за довгостроковий період і показано, що якість води річки незадовільна, і є високий ризик подальшої деградації гідроекосистеми. Найбільший потенційний екологічний ризик порушення екологічної рівноваги у р. Рось, зниження біологічного різноманіття і спрощення трофічної структури становлять сполуки Нітрогену і поліфосфати.