У статті узагальнено здобутки наукової педагогічної школи Богдана Ступарика. Доведено, що наукова школа в педагогіці розвивається під егідою вченого, який власним талантом наставництва, шляхом продукування інноваційних для певного періоду наукових ідей, на основі етичних цінностей, аксіологічно зорієнтованої світоглядної позиції спрямовує науковців-початківців на розвиток певного напряму в педагогічній науці, на утвердження субдисциплін педагогіки, на обґрунтування їх теоретико-методологічних засад, створення практико-орієнтованих результатів, які мають ґрунтуватись на науково-освітніх традиціях і враховувати інноваційні зрушення в педагогічному середовищі. Тому актуальне викладення досвіду діяльності наукової школи Б. Ступарика. Кафедра педагогіки й освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника продовжує історико-педагогічні дослідження, які присвячені вивченню розвитку регіональних проблем освіти, виокремлення її змісту, форм та основних напрямків на основі характеристики наукового доробку її засновника. Засновником школи був доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Богдан Михайлович Ступарик, який став першовідкривачем цілого пласту української педагогічної науки. Усі педагогічні ідеї, задуми, наукові пошуки педагога знайшли свою реалізацію в започаткуванні й успішній діяльності його наукової школи «Розвиток теорії і практики національної освіти і виховання в Галичині». Інтереси науковця та його послідовників були різносторонні. Він цікавився національним вихованням, питаннями самоврядування учнівських колективів, опікою дітей і молоді, освіти дорослих, внеском у теорію та практику педагогічної науки педагогів-сучасників, вдосконаленням керівництва навчально-виховними закладами освіти, організацією роботи різних типів загальноосвітніх навчальних закладів тощо. Також зазначено, що послідовники ступариківської наукової школи Тетяна Завгородня та Марія Чепіль як відгалуження сформували власні наукові школи. Саме школа Богдана Ступарика та його послідовників зосереджує величезну творчу енергію вчених, координує їхню діяльність у процесі наукового пошуку, максимально сприяє розкриттю творчих здібностей молодих науковців, їх вихованню та перетворенню на зрілих дослідників, ініціює нові напрями наукових пошуків. Ключові слова: наукова педагогічна школа, виховання, національне виховання, учнівське самоуправління, персоналістика, послідовники.

No abstract

У статті виконано теоретичний аналіз нейро-нечітких систем, узагальнено та систематизовано їх основні характеристики, деталізовано особливості відомих алгоритмів розробки та обґрунтовано актуальність їх використання для побудови комп’ютеризованих навчальних програм. Представлено структурну модель адаптивної навчальної системи та описано систему вхідних навчальних правил, змодельованих за результатами проведеного експерименту. З метою визначення оцінки поточного рівня навченості студента введено ряд якісних показників (глибина навчання, ступінь та якість засвоєння), використання яких дозволило забезпечити повноту бази вхідних правил для здійснення нечіткого логічного виведення. Запропоновано метод на базі нечіткої нейронної мережі для побудови адаптивного модуля дистанційної системи передачі знань, застосування якого дає можливість підвищити швидкість та точність виконання обрахунків на етапі визначення навчального режиму відповідно до поточного рівня знань студента. Реалізовано адаптивний механізм побудови індивідуальної траєкторії навчання у системі дистанційної освіти на основі нечіткої нейронної мережі Мамдані. Розроблено гібридний алгоритм навчання нейро-нечіткої мережі та наведені етапи його функціонування. Досліджено особливості застосування гібридного алгоритму для визначення навчального режиму та встановлено переваги його використання шляхом паралельного й одночасного уточнення параметрів мережі. Запропоновано блок-схему гібридного алгоритму адаптивного навчального модуля, яка дозволяє мережі під час навчання модифікувати правила виведення відповідно до заданої точності навчання. Проведено експериментальне дослідження застосування гібридного алгоритму з використанням нечіткої нейронної мережі ANFIS в програмі MATLAB, що дозволило підтвердити ефективність запропонованої технології. Визначено перспективи використання математичного апарату нейромережевих технологій у дослідженні адаптивних характеристик автоматизованих навчальних систем.

No abstract