Метою статті є аналіз розвитку інклюзивної освіти в закладах дошкільної освіти, що відбувався в Україні на початку ХХІ століття. Методи і методики. Використовуючи такі загальнонаукові методи пізнання, як аналіз та синтез, індукція та дедукція, дослідниками було виокремлено в історичному дослідженні питання розвитку інклюзивного навчання як у закладах дошкільної освіти, так і в різних реабілітаційних установах, що передбачало створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини з різним психофізичним розвитком. Результати. Проаналізовано державні документи щодо створення інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти, порядок їх комплектування; щодо закладів компенсуючого (санаторні, спеціальні) та комбінованого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримували корекційно-реабілітаційну допомогу; про впровадження методик у Центрі інтердисциплінарного супроводу розвитку аутичної дитини громадської організації "Громадська асоціація підтримки осіб з аутизмом "Сонячне коло" та корекційну роботу в реабілітаційних таборах, що об’єднала батьків дітей з аутизмом та фахівців у різних сферах психолого-педагогічної реабілітації аутизму. У статті представлено аналіз роботи ІРЦ у м. Рівно, центрів розвитку дитини (ЦРД) для дітей дошкільного віку як закладів нового типу, де забезпечується фізичний, розумовий і психологічний розвиток. Така увага до дітей з ООП свідчить про велику турботу держави щодо їхнього розвитку, навчання та соціалізації. Висновки. Авторами дається сутність понять "інклюзивне навчання", "інклюзивна освіта"; коротко представлено обсяг роботи фахівців ІРЦ, що допомагають у складанні  індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожної особистості: допомога в організації освітнього процесу для осіб із особливими освітніми потребами, участь у команді психолого-педагогічного супроводу особи в закладі освіти, визначення їхньої професійної орієнтації, підготовка дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної освіти тощо.

В статті описано етапи розвитку інклюзивної освіти з 90-х років ХХ століття по 20-і роки ХХІ століття. Охарактеризовано та визначено зміст, концептуальні засади кожного періоду. Зазначений період розвитку освіти дітей з особливими освітніми потребами зазнав трансформаційних змін – від інституалізації до інклюзії. У Національній доповіді 2016-го року у періоді 1991–2016 рр. виокремлено три етапи. Нами визначено чотири етапи: перший – 1990–2000 рр. – передумови створення інклюзивної освіти; другий – 2001–2010 рр. – інтеграційно-інклюзивні процеси; третій – 2011–2022 рр. – розвиток інклюзивної освіти (за порядком організації інклюзивного навчання 2011-го року); четвертий період – з 2022 року – розвиток інклюзивної освіти з диференційованим підходом. Разом з визначеними періодами охарактеризовано місце і зміст інклюзивної освіти в розвитку національної освітньої галузі, описано етапи розвитку цілісної системи освіти. Інклюзивну освіту визначено як підсистему загальної освіти. Коротко зазначено проблеми розвитку освіти на тлі суспільно-політичної, економічної та демографічної криз. Перший етап – передумови утворення інклюзивної освіти входить в етап реформування національної системи освіти та період її само ідентифікації (1991–2002). Другий етап, початок 2000-го століття, а саме інтеграційно-інклюзивні процеси, належать до етапу формування державної політики в новому методологічному і соціально-економічному контексті (2003–2013) інтенсивної модернізації всієї освітньої галузі, переходом до більш прогресивнішого стану в освіті та усіх сферах життя. Третій період розвитку освіти з 2014 р. визначено комплексною модернізацією освітньо-наукової сфери – створення цілісної системи освіти, яка повинна змінити ставлення суспільства до освіти та її наукового супроводу з огляду на перспективу реформування освітньої сфери, як того вимагають євроінтеграційні та глобалізаційні виклики ХХІ ст. Рушійними силами прогресивних змін стали: європейська інтеграція, світова глобалізація, прискорення розвитку людства на дослідницько-інноваційних засадах, загроза відставання України від розуміння невідворотності процесів, відставання наукової і освітньої сфер розвитку від темпів планетарного розвитку, невідповідність типу прогресу людства. Щодо розвитку освіти осіб з ООП, то ІІІ-й етап з 2011 р. по 2016 р. визнано впровадженням інклюзивної освіти.

У статті йдеться про передумови впровадження та реалізацію інклюзії в Україні на початку XXI століття через проведення Всеукраїнських науково-педагогічних експериментів. Проведено порівняльний аналіз трьох науково-педагогічних Всеукраїнських експериментів: 1) навчання осіб з особливими освітніми потребами в інтегрованих умовах 2001–2007 рр. «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх закладах»; 2) 2008–2013 рр. «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання» для визначення результатів та їхнього впливу на розвиток інклюзивного навчання в Україні; 3) 2016–2019 рр. «Розвиток інклюзивного освітнього середовища у Запорізькій області». Описано мету проєктів: зміцнення ставлення уряду, закладів освіти та неурядових організацій, механізми регулювання, законодавчі нормативні документи впровадження інклюзивного навчання. Указано організаторів-партнерів, напрями, фінансування, результати. Доведено динаміку росту кількості залучених дітей з ООП, інклюзивних шкіл, класів (груп), збільшення асистентів учителів. Наведено приклади модернізації освітньої галузі через розбудову інклюзивного освітнього середовища та проблеми розвитку: навчання педагогів, громадська думка, неготовність педагогічних працівників до роботи з особами з ООП, недостатнє фінансування, брак орієнтування, компетентностей, необхідних для подальшого самостійного життя, у програмах дітей для ООП, необізнаність щодо вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи з особами з ООП. Наукова новизна розвідки полягає в порівнянні модернізацій та реформ в освітній галузі із запровадженням інклюзивного навчання, виробленні механізмів надання послуг дітям з ООП – психолого-педагогічного супроводу та корекційно-розвиткових занять.

No abstract

No abstract