This research is related to the study of technologies for the digital transformation of business processes in the hospitality industry on the example of Ribas Hotels Groups - the leading hotel chain in the Ukrainian hospitality industry. This article aims to study the main trends and features of the digitalization of hospitality industry enterprises’ business processes. We built the methodology on a qualitative approach, which involved analyzing the results of semi-structured interviews with Ribas Hotels Groups’ top management through digital communication means. The results show the main trends in digitalizing enterprises’ business processes. The first tendency is to form an integrated value chain by introducing software products that provide personalized service to customers by combining them in a single virtual space. The second tendency is the introduction of effective and innovative business processes that transform the traditional basic operations of hospitality industry enterprises. Finally, the trend in the hospitality industry to be client-oriented and improve service determines the enterprises’ digitalization level. It’s making it possible to personalize the client’s experience in receiving services. The main features of digitalization are: analysis and selection of software products for hotel needs (room stock, priority business processes, and problems), which reduces the cost of digitalization; gradual improvement of essential business processes for the needs of the hotel chain object; transformation of effective business processes into innovative ones thanks to new level software products and technologies - big data analysis, artificial intelligence, customer interaction algorithms embedded in software solutions. Precisely the use of these technologies provides the company with additional value, additional profit, forms the brand and position in the market, and customer loyalty.

Topicality. Robotisation of all life spheres forces restaurant industry establishments to develop and implement innovative technologies. This process has only accelerated during the pandemic period. At the same time, blighty enterprises significantly lag behind in the pace of automation and robotisation technologies implementation in service processes. Research aim and methods. The purpose of the study is to research approaches to robotisation of the service process in restaurant industry establishments, as well as to determine the impact of robotisation on service quality, and develop a scheme for serving guests with robots in restaurants. In order to achieve this, a set of scientific methods and approaches have been used: systemic, functional, systemic and structural, analysis and synthesis, comparison, logical generalisation. Results. According to the analysis of robots practical use in serving guests, it is offered to classify their functions into three categories: reception of visitors, reception of orders and their delivery, automation of processes. It has been established that the robotisation implementation improves the quality of service provision in restaurant industry establishments. This can be explained by the increasing tendency in the degree of the guests’ satisfaction with their needs, and the originality of such an idea. The elaborated scheme of using robots for serving guests in restaurant industry establishments consists of four consecutive stages: meeting guests, choosing a table, transferring the order and the guests’ payments. Conclusions and discussion. Approaches to service process robotisation have been studied. It has been established that robotisation improves the quality of services in restaurant industry establishments. The spheres of robots use have been outlined. Additionally, SWOT analysis has been carried out, which shows positive and negative sides, as well as prospects and risks of using robots in restaurants. The scheme for serving guests using robots in restaurant industry establishments has been elaborated.

УДК 008. 316 Олійник Оксана Миколаївна,© викладач кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв

...

Мета статті — актуалізувати соціокультурне значення готельної анімації в контексті її зіставлення з анімацією культури та анімаційною педагогікою. Результати дослідження. Проаналізовано походження, різновиди, організацію анімації, яка є обов’язковою складовою організації дозвілля клієнтів у готелях і належить до третього виду анімації (за визначенням М. Сміта), а також забезпечує комфортне, цікаве, різноманітне та пізнавальне перебування гостей на території готелю. Походження поняття «анімація» та історія виникнення відповідної практики спрямовують нас до соціокультурної рефлексії цього явища. Така ситуація спостерігається й у визначенні готельної анімації з боку українських дослідників, які, зокрема, вважають її самостійним альтернативним психолого-педагогічним напрямом у сфері культурно-дозвіллєвої діяльності, в якій акцентується на особистісних контактах аніматора й гостей. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі готельної анімації з урахуванням її широкого функціонального призначення як важливого соціокультурного феномену сучасного дозвілля. Висновки. Готельна анімація, окрім свого безпосереднього функціонального призначення із забезпечення організованої форми рекреаційного дозвілля, що забезпечує комфортне, цікаве, різноманітне та пізнавальне перебування гостей на території готелю, має важливе соціокультурне призначення. Готельна анімація — це ефективний засіб активізації творчого потенціалу та залучення людини до соціокультурного середовища; своєрідний культурний тригер, що стимулює інтелектуально-емоційний інтерес, зацікавлення різними формами дозвілля, пожвавлює відпочинок, стимулює соціальну взаємодію та забезпечує широкий спектр вражень від особистої участі гостей готелю в анімаційних заходах. Важливе значення готельна анімація має для розвитку та виховання маленьких туристів. Все це наближує її до споріднених понять, таких як анімація культури та анімаційна педагогіка. У такому широкому контексті готельна анімація потребує комплексного дослідження з боку соціальних педагогів, культурологів та інших представників соціогуманітарних наук.