Мета. Стаття розкриває психологічний зміст функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування та моделювання функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи. Методи. В основу дослідження покладено теоретичні методи: аналіз і узагальнення наукових джерел з проблем вивчення інфантильності і переживання життєвої кризи та психологічне моделювання як відтворення сутності функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи. Результати. Основними результатами дослідження є теоретична експлікація психологічного явища життєвої кризи та зазначення специфічної симптоматики прояву інфантильності особистості; запропоновано теоретичну модель функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи, у якій виокремлено чотири онтологічних поля переживання критичних ситуацій («вітальність», «окреме життєве ставлення», «внутрішній світ» та «життя як цілісність») та в кожному з них визначено функціональний зміст прояву інфантильності (впорядкування потреб, вибір оптимального способу досягнення, врахування внутрішньої узгодженості можливостей та рефлексивно-смислова консолідація життєвої реалізації). Зазначено, що основна проблема порушення функціональних меж інфантильності розпочинається у зоні вітальності, що призводить до загальної затримки переходу у рефлексивно-смислові зони життєвої реалізації особистості і відображається у незрілості комплексу «Я». Висновки. У висновках зазначено, що моделювання функціональних меж інфантильності в ситуації життєвої кризи розкриває науковий простір методологічного аналізу проблеми інфантилізму в характеристиках переінтеграції комплексу «Я» від вітальних атрибутів до онтології рефлексивно-смислових перетворень особистості.