Вступ. Pseudomonas aeruginosa (P. aeruginosa) є провідним збудником інфекційних ускладнень у пацієнтів комбустіологічних віддалень. Мета. Обгрунтувати доцільність використання декаметоксину (ДМ) при резистентності P. aeruginosa до цефалоспоринів. Матеріали і методи. Вивчено ефективність використання ДМ в подоланні резистентності P. aeruginosa до цефалоспоринів,псевдомонадного бактеріофагу на 50 клінічних штамах, виділених у постраждалих з опіками. Результати. Встановлено, що штами P. aeruginosa, що спричиняли інфекційні ускладнення у постраждалих з опіками, мали виражену резистентність до цефтазидиму (у 80% спостережень), цефепіму (у 80%), цефоперазону/сульбактаму (у 68%). Визначено ефективну бактерицидну дію ДМ на 66% штамів P. aeruginosa , мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) становила у середньому (106,1 ± 5,6) мкг/мл. Обговорення. Чутливість P. aeruginosa до бактеріофагу та цефалоспоринів підвищувалася в присутності ДМ у суббактеріостатичній концентрації (СК). Висновки. Резистентні до цефалоспоринів штами P. aeruginosa не мали перехресної стійкості до ДМ, бактеріофагу. Застосування антисептика ДМ у СК підвищувало чутливість P. aeruginosa до цефалоспоринів в 7 – 8,5 разу; покращувало чутливість помірно стійких фаголізабельних культур P. aeruginosa до бактеріофагу.

Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,2 %) серед причин звернення по кваліфіковану допомогу офтальмолога. Близько 80 % випадків тимчасової непрацездатності офтальмологічних пацієнтів обумовлені інфекційними захворюваннями [2]. У пацієнтів із запальними процесами переднього відрізка ока найчастіше виділяють бактеріальну флору (87,3-91,6 %), а саме грампозитивні мікроорганізми (52,5-91 %); рідше -грамнегативні (4-29,4 %), мікст-флору (9,1-17,6 %). Кандидомікози органа зору зустрічають у 12,7-17,6 % хворих. Спектр збудників і їх резистентність до антибіотиків мінливі [1, 3-6]. Ретроспективний аналіз етіологічної структури гнійно-запальних захворювань переднього відрізка ока Резюме. Актуальність. Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,5-40,2 %) серед захворювань очей. Мета: дослідити сучасну структуру збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока, їх чутливість до антибіотиків. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів бактеріологічних досліджень 43 хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, яких обстежували і/або лікували у Вінницькій і Житомирській обласних клінічних лікарнях протягом 2013 року. Результати. Етіологічна структура гнійно-запальних процесів ока була представлена грампозитивними (89,7 %), а саме: S.epidermidis (55,2 %), S.aureus (20,8 %), S.viridans (5,2 %), Е.faecalis (3,4 %), S.heamoliticus (1,7 %), S.pneumoniae (1,7 %), C.hofmannii (1,7 %), і грамнегативними бактеріями: Acinetobacter spp. (5,2 %), E.coli (3,4 %), E.gergoviae (1,7 %). Staphylococcus spp. були малочутливими до пеніцилінів (50,0-78,1 %), цефалоспоринів (50,0-71,9 %), макролідів (50,0-58,3 %), мали варіабельну чутливість до ципрофлоксацину (66,7-78,1%); офлоксацину (75,0-87,5 %), моксифлоксацину (75,0-84,4 %), гентаміцину (66,7-90,6 %), тобраміцину (66,7-93,8 %). Грамнегативним бактеріям була притаманна низька антибіотикочутливість. Висновки. Грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока (89,7 %), мають варіабельну чутливість до антибіотиків. Грамнегативні збудники стійкі до більшості досліджуваних антибіотиків. Ключові слова: гнійно-запальні захворювання; антибіотики; очі Мета: дослідження сучасної структури збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока та їх чутливості до антибіотиків. © «Архів офтальмології України» / «Архив офтальмологии Украины» / «Archive Of Ukrainian Ophthalmology» (« »), 2019

No abstract