В статті проаналізовано останні наукові дослідження з проблеми удосконалення (розвитку) моделі підвищення кваліфікації в системі підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників для потреб Збройних Сил України. З робіт встановлено, що даному напрямку не достатньо приділено сучасної уваги. Авторами проаналізовано відомі моделі, а саме особово-орієнтовану, каскадну (циклічну), логіко-дидактичну, варіативну, мережевої взаємодії, внутрішньо-організаційну, регіональну, диверсифіковану, дистанційну. Всі вони не відповідають вимогами вищим навчальним закладам зі специфічними умовами роботи. Запропоновано персоніфіковану модель підвищення кваліфікації в системі підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників. Унікальність моделі полягає у алгоритмі прийняття рішення на підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників, який аналізує кваліфікації кандидата, висновок кафедри, поточний рейтинг кандидата; портфоліо кандидата, а також кваліфікаційні вимоги посади, яку займає або може займати науковий чи науково-педагогічний працівник. Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення – важлива умова модернізації освіти. Практичне значення дослідження полягає у раціональному прийнятті рішення щодо об’єктивності та необхідності підвищення кваліфікації військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України з числа наукових або науково-педагогічний працівників. Таким чином забезпечується оптимізації системи підвищення їх кваліфікації.

Modern achievements of science and technology have allowed a person to create not only computing equipment, but also to build a new virtual space "cyberspace". With the emergence of cyberspace, the process of cyber socialization of the individual began at the same time, complementing this property with the interaction and communication of a person with other people with the help of modern information and communication, computer, electronic and Internet technologies, which significantly expands the area of social relations and methods of joint activity, promotes direct mobile cooperation , significantly increasing the number of transactions over time, allows you to satisfy the need for communication, while ensuring relative psychophysical safety and comfort. The purpose of the article is to review the formation of the classification of cybersociality of servicemen according to the degree of integration of the individual in the cybersociety and the most likely consequences. Materials and methods. A collection of theoretical research methods is used to solve the tasks: analysis and generalization of scientific literature on the research problem: the method of going from the abstract to the concrete; the method of comparative analysis when evaluating the novelty of research results; synthesis and generalization – formulation of conclusions and recommendations regarding the continuation of further research. Research result. Known approaches to the classification of cybersociality of people according to the degree of integration of the individual in the cybersociety are considered. The most recognized classifications of people's cybersociality by the degree of integration of the individual in the cybersociety have been determined. Their semantic content is clarified. Based on the results of the analysis, the most likely classification of cyber-sociality of servicemen according to the degree of integration of the individual in the cyber-society is proposed. Probable levels of the greatest propensity of military personnel to violations in cyberspace are proposed. It has been established that cyber-socialized servicemen, depending on their internal motivational characteristics, can move from the category of defenders to the category of insiders. National security and cyber defense fundamentally depend on this. The scientific novelty lies in the fact that for the first time one of the possible classifications of cyber-sociality of military personnel has been proposed according to the degree of integration of the individual in cyber-society and cyberspace with the aim of further predicting probable cyber-security violations in the Armed Forces of Ukraine. The practical value of the study is the accumulation of statistical data on the grouping of military personnel according to the criteria of propensity for cyber socialization. Together with the possible consequences, predict the development of events in cyberspace. Prospects for further research. Theoretical results obtained in the process of scientific research form the basis for further study of the trend of cyber-socialization of military personnel.

Будівництво Збройних Сил України та створення обороноздатності держави є актуальним науковим і практичним завданнями. Одночасно з цим існує потреба у формуванні кадрового потенціалу Збройних Сил України, яка не можлива без якісної підготовки військових фахівців. В роботі підтверджено, що з розпадом СРСР на території України на руїнах морально застарілої системи військової освіти розпочалось сучасне будівництво ідентичної та гуманістичної системи. І в першу чергу, потрібно було відновити якісну підготовку курсантів, слухачів вищих військових навчальних закладів. Якісна передача навчального матеріалу та життєвого бойового досвіду від викладача потребує набуття педагогічної майстерності. Мета статті полягає у відзначені ролі фундатора І. Зязюна у становленні психології та педагогіки вищої військової школи України в контексті формування провідних військових викладачів педагогічної майстерності. За результатами дослідження встановлено міждисциплінарний зв'язок між трансляцією педагогічної майстерності Івана Зязюна в аспірантурі майбутнім викладачам вищих військових навчальним закладом. Наукова новизна роботи полягає у встановленні нових фактів з життя Івана Зязюна, а саме міждисциплінарний світогляд та професійна діяльність сприяли зародженню та формування педагогіки та психології вищої військової школи України через трансльовану ним зразково-показну педагогічну майстерність майбутнім військам викладачам вищих військових навчальних закладів. Практичне значення полягає у формуванні національної ідентичності педагогіки та психології вищої військової школи України нового етапу розвитку філософії освіти України.

Ґендерна рівність у Збройних Силах України - це рівні права і рівні можливості для чоловіків і жінок; це рівна відповідальність представників обох статей за захист нашої держави, рівний доступ до ресурсів та інформації і, як наслідок, - рівні обов'язки і рівний внесок в підвищення обороноздатності України. Досвід перших місяців активної фази бойових дій 2022 року продемонстрував, що шлях до перемоги вимагає об’єднання зусиль всіх верств населення, тому дуже важливо долучити до захисту держави представників всіх статей, релігійних конфесій, етнічних груп, консолідувати все українське суспільство задля ефективної підтримки Збройних Сил України та підвищення обороноздатності держави. Проте, незважаючи на явні успіхи та позитивні здобутки Збройних Сил України на початку 2022 року, під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, нажаль у військах мали місце численні прояви дискримінації за ознакою статі, на мінімізацію і подолання яких і спрямована ця стаття.