Kolts of the Kyivan Rus era is a Ukrainian goldsmiths' brand, personification of the highest achievements of artistic thought of the then jewelers, behind which you can feel the huge inner spiritual culture of the masters and their professional impeccable knowledge of materials and techniques. At the same time, the ability of Kyivan Rus authors to crystallize their own domestic style is striking. Its special refinement indicates the deep knowledge the local people had of the best creative achievements of the artistic ecumene, awareness of many of the then fashionable trends of jewelry art in Europe and the East. Currently a significant part of the available artifacts from the heritage of jewelers of the Kyivan Rus era requires verification. After all, using a low level of provenance, individual collections announce fake or “modified” or reconstructed kolts to be the real pre-Ukrainian ones. In this regard, the factors of professional art history attribution are extremely important, though they are not widely used in the circles of archeologists, historians, and local history museum specialists.

Дослідження присвячено мистецтвознавчому осмисленню києворуських зірчастих і дископодібних золотих і срібних колтів з чорнінням. Окреслено інформацію про історичні передумови виникнення чільцеподібних прикрас на теренах Київської Русі. Висвітлено культуротворчі взаємини між східними народами, починаючи від кіммерійців і скіфів, котрі мали іранське коріння та були близькими в окремих напрямах творчості ассирійцям, з русичами, які також були носіями традицій прикрашання головних уборів з бічними підвісками з обважнювачами. Так звані колти -скроневі підвіски -були модними жіночими церемоніальними прикрасами головного убору Київської Русі в середині XI -на початку XII століть. Дані ювелірні вироби містили невеликі шматочки тканини, наповнені ароматичними оліями або травами. Понад 20 пар цих елегантних і розкішних прикрас збереглися до наших днів. Кожна пара унікальна за своїм дизайном та мотивами, що дозволяє припустити, що всі вони були виконані під замовлення. За останні 200 років у центральній, аристократичній та укріпленій частині середньовічного Києва було знайдено значну кількість малих і великих скарбів. Більшість із них було виявлено випадково (під час прокладки водопроводів чи водостоків, копання фундаментів, створення доріг тощо), недалеко від старих монастирів та церков, де під час бурхливих часів їх закопували в землю для їх захисту. Ці обереги, до яких входили вироби з князівського одягу та релігійні предмети, складалися, головним чином, з ювелірних виробів високої художньої майстерності. Окрім інших дорогоцінних предметів, серед них були і скроневі підвіски, відомі як колти. Відкриття цієї великої кількості ювелірних прикрас, котрі за своїми художньо-стилістичними особливостями вказують на те, що Київ розвивав власні золоті майстерні та традиції, має велике значення для осягнення зв'язків Києворуської держави з європейськими, азійськими й африканськими країнами. Здійснено спробу охарактеризувати центри Києворуської держави, де виготовляли означені вироби та носили. Розглянуто час побутування виробів, а також художні особливості прикрас, способи їх носіння. Окреслено основні різновиди експонатів, відомих за українськими колекціями, а також за реконструкціями. Уточнено технічні особливості виконання творів, специфічні ознаки оригінальних колтів. Ключові слова: колти зірчасті, колти дископодібні, колти з чорнінням, зернь, Київська Русь, ХІ -перша половина ХІІІ століть.

The purpose of this research is to understand the integration of the Byzantium-Kyivan Rus enameling traditions in modern Ukrainian jewelry design. The research is applied historical-cultural and artistic-design scientific approaches in combination with comparative and presentation methods. The results of the research prove the influence of Byzantine and Kyivan Rus enamel traditions on modern Ukrainian jewelry. The stylistic and artistic features of the items were examined on example of outstanding enamel jewelry of Byzantine and Kyivan Rus time. As a result the main  principles of design requirements and quality of hot enamel jewelry were defined. This research highlights the principles which elites, as bearers of the highest spiritual values, used as guide lines when choosing and ordering jewelry products in ancient times. In order to understand the manufacturing and producing ancient enamel jewelry pieces the ancient jewelry centers are being studied and characterized in this research. We have analyzed the influence of Byzantium and Kievan Rus enameling traditions on the modern Ukrainian jewelry design. Also we studied how it changed with changing the conditions and intensity of manufacturing. Thanks to this research it has been explained how the Byzantine and Kievan Rus enameling traditions influenced modern Ukrainian jewelry design. The researchers were determined to create a symbiosis of modern scientific and technical methods with the ancient hot enamel techniques. This way the research reveals the newest methods of working with hot enamel that are on their initial phase in modern Ukrainian jewelry industry. The material of this research can be used in development of academic disciplines related to enameling techniques and jewelry design. It can be used as a source of inspiration for creating new conceptual jewelry collections using hot enamel. This research can help influence modern jewelry design in Ukraine. Results of this research can be used not only to popularize the Byzantine-Kievan Rus jewelry traditions in Ukraine but also for quality representation of Ukrainian jewelry art in the world

Анотація. Дослідження присвячене мистецтвознавчому осмисленню києворуських нагрудних церемоніальних прикрас -барм як мистецьких артефактів, котрі дозволяють краще зрозуміти точки перетинів художньої культури окремих осередків, їх спільні чи різні творчі прерогативи і факти певного єднання.Мета статті -висвітлити художні і техніко-технологічні особливості києворуських барм з вітчизняних і закордонних музейних колекцій.У дослідженні застосовано історико-культурний і художньо-дизайнерський наукові підходи у поєднанні із порівняльним і презентаційним методами.Окреслено інформацію про історичні передумови виникнення нагрудних прикрас у вигляді намист із круглими медальйонами на теренах Київської Русі. Здійснена спроба охарактеризувати центри Києворуської держави, де виготовляли і носили зазначені вироби. Розглянуто часи побутування прикрас, а також художні особливості прикрас, способи їх носіння. Відображено основні різновиди експонатів, відомих за українськими і закордонними колекціями, а також за реконструкціями. Уточнено основні техніки й особливості окремих прийомів роботи у виконанні творів. Результатами дослідження визначено, що стародавні техніки виконання ювелірних прикрас нині в умовах технічного прогресу в ювелірній галузі можуть викликати неабияку зацікавленість зі сторони виробників і поціновувачів ювелірного мистецтва. Запропоновано використання матеріалів цього дослідження для процесу створення нових ексклюзивних колекцій з гарячою емаллю, філігранню, зерню, гравіюванням і чорнінням для оновленої якісної презентації в царині ювелірного мистецтва країн, що увібрали візантійсько-києворуські золотарські традиції.

The article deals with investigating the resemblance between the kashkul shape from the collection of the Istanbul Museum of Islamic and Turkish Art and the Slavic type of longship. The specified item is now being kept in the exposition of the specified collection as an item of the Sefevidian era period of the early 17th century under the inventory number 2960. The typological analysis of its shape, peculiarities of the use of similar items in the Orthodox tradition of the Old Rus, Byzantium, separate countries of the Christian world and Scandinavia prove the closeness of this item to the shapes that were common in the Orthodox society. Analysis of the item decoration, the method of its manufacture allows us to assume the contribution of Islamic craftsmen, possibly Persian, to casting of this artefact. The study results are reduced to the basic hypothesis that the object designated in the exposition of the Istanbul Museum of Islamic and Turkish Art called kashkul (a bowl for the poor or a container for alms) has a shape of a golden longship that was in common use between the 10th and 14th centuries in the Kyivan Rus-Byzantine tradition.