Мета роботи. Популяризація алгоритмізації, як одного з перспективних напрямків інтенсифікації навчально-професійної підготовки студентів в закладах професійної освіти і проінформувати про стан впровадження зазначеної технології в навчальний процес Рівненської медичної академії. Методологічна основа. В комунальному закладі Рівненський медичний коледж Рівненської медичної академії, на відділенні «Сестринська справа», з предмету «Медсестринство в хірургії» було проведено педагогічний експеримент по визначенню різниці фахової практичної підготовки студентів експериментальних груп, які займалися за алгоритмічними і контрольних – за звичайними технологіями навчання. Визначення рівня практичної підготовки проводилось на останньому занятті, шляхом візуального спостереження за якістю виконання практичних навичок по встановлених критеріях оцінювання. Наукова новизна. Було проаналізовано всю доступну інформацію про алгоритмізацію практичної підготовки, розроблені алгоритмічні інструкції з предметів «Медсестринство в хірургії» для студенів відділення «Сестринська справа», на основі яких було проведено педагогічний експеримент. Висновки. Проведений педагогічний експеримент, який виявив вищу професійну практичну компетентність у студенів експериментальних груп, а саме: рівень засвоєння професійних вмінь вищий в межах 4,47 % – 9,26 %; середній бал вищий в межах 0,36 – 0,45; якісну успішність вищу у межах 20 – 24,6 % від груп студенів, які засвоювали матеріал за традиційними технологіями навчання.

Артроз це дегенеративне захворювання суглоба, на початку розвитку якого руйнуються суглобові хрящі, а з часом й інші його елементи – кістки, нерви, сухожилля. На ранніх стадіях захворювання суглобовий хрящ стає більш м’яким, пухким, покривається виразками, поступово стоншується, аж до повного стирання, що стає причиною зменшення продукції синовіальної рідини. В кінцевому результаті на голівках суглобових кісток утворюються нарости (остеофіти), а самі кістки стикаються одна з одною. Внаслідок зазначеного, з’являються болі в ураженому суглобі і відбувається поступове обмеження його рухливості, аж до повного знерухомлення (анкілозу)

Ампутація нижньої кінцівки призводить до втрати її функцій і безумовно, тягне за собою значні зміни в житті людини. Однак, у наш час, досягнення технологічного прогресу дозволяють людям, які перенесли ампутацію, продовжити повноцінне життя і зберегти соціальний статус. Для досягнення цієї мети необхідно правильно сформувати ампутаційну куксу, що забезпечить тривалу діяльності функціонального протезу. Компетентний, професійно-підготовлений фізичний терапевт: вірно спланує для кожного пацієнта індивідуальну реабілітаційну програму догляду за куксою з післяопераційним рубцем  під майбутнім протезом; власною участю і корисними порадами забезпечить зміцнення залишкової мускулатури, мобільність суглобів, адаптацію нервової системи і організму пацієнта до втрати кінцівки. Але в першу чергу убезпечить пацієнта від контрактур основних суглобів нижньої кінцівки, для повноцінного функціонування майбутнього протеза. Метою нашої роботи є надання студентам методичних вказівок для профілактики післяампутаційних контрактур, в зв’язку з відсутністю чіткої інформації з даного питання в доступній навчальній літературі.  Результати дослідження: розробка і впровадження в навчальний процес підготовки майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів чіткої методики попередження післяампутаційних контрактур нижніх кінцівок, що стане запорукою якісного протезування. Методами дослідження є аналіз і узагальнення фахової літературних джерел, думка практикуючих спеціалістів, власні спостереження.

Артеріальна кровотеча з верхньої кінцівки зустрічається при різних патологічних станах, але в першу чергу при травмах – пораненнях, відкритих переломах, ампутаціях. В науковій і навчальній літературі, про накладання кровоспинного джгута на верхню кінцівку зазвичай повідомляється загальними поняттями, а саме, що кровоспинний артеріальний джгут накладається на нижню і верхню третину плеча і на пахвову ділянку, без аргументації – в якій клінічній ситуації його необхідно накладати саме на ту чи іншу ділянку, а коли не накладати при артеріальній кровотечі взагалі. При проведенні практичних занять з майбутніми фізичними терапевтами ми стикнулись з ситуацією, що студенти на власний розсуд накладають кровоспинний джгут – не прив’язуючи місце його накладання до клінічної ситуації.

Сучасне практичне заняття в системі професійної освіти повинно органічно поєднувати досконале оволодіння базовими професійними компетенціями, з творчим навчанням. Саме алгоритмізація фахової підготовки дозволяє потрапити в творчу лабораторію не тільки педагогів, але й студентів, оскільки спрямування творчої діяльності педагога розповсюджується і на тих, кого він навчає.Серед психологів і педагогів існує думка, що між проблемним навчанням і алгоритмізацією існує протиріччя, що творчий підхід стимулює ефективність навчання, індивідуальність та творчість студентів, а алгоритмізація навпаки -стандартизує думку. Ми, на основі власного досвіду переконалися, що алгоритмічний підхід до підготовки професійних кадрів може гармонічно поєднувати одне з іншим.В статті проаналізовано принцип побудови алгоритмічних інструкцій на двох рівнях, на кожному з котрих вирішуються різні задачі: а) при покроковому засвоєнні чітких алгоритмічних інструкцій на рівні професійних навичок, власна імпровізація непідготовленого студента є недоречною і шкідливою; б) на рівні алгоритмічного засвоєння професійних умінь, студент вирішує не лише завдання, а проблему в цілому, залучаючи до цього усі отримані під час навчання знання і вміння, а також творчо-індивідуальний потенціал.Зроблено короткий аналіз понять «творчі здібності» і «творче мислення», «алгоритмічне мислення» і його складових елементів, таких як «синтетично-дедукційні, аналітично-індукційні та логічні здібності».В статті проаналізовано проведений формуючий педагогічний експеримент, який тривав три роки і до якого було залучено 658 студентів випускних груп. Математичним статистичним аналізом, методом рангової кореляції Спірмена, було підтверджено ефективність формування творчо-індивідуального мислення студентів при навчанні за алгоритмічними технологіями.