У статті розглянуто впровадження інструментів інтернет-маркетингу логістичними підприємствами для прийняття управлінських рішень. Досліджено використання інструментів інтернет-маркетингу, зокрема таргетованої реклами в Facebook логістичними підприємствами. Визначено сутність понять «таргетована реклама», «конверсія» та «Pixel Facebook». Розроблено алгоритм налаштування таргетованої реклами у Facebook для логістичних підприємств та здійснено прогноз показників ефективності рекламних кампаній у 2022 році. Запропоновано використання коду Pixel Facebook для вебсайту компанії з метою здійснення аналізу ефективності рекламних кампаній та використання отриманих даних з подальшим проведенням етапів ремаркетингу. Розглянуто етапи створення рекламних кампаній для логістичних підприємств за допомогою кабінету Ads Manager від Facebook. Обґрунтовано використання рекламних кампаній з цілями «охоплення», «трафік» та «конверсія» для трансляції платних рекламних оголошень в Facebook. Таким чином використання виду рекламної кампанії з ціллю «охоплення» сприятиме зростанню рівня впізнаваності бренда та максимального охоплення цільової аудиторії, а створення рекламних кампаній з ціллю «трафік» дозволить збільшити потік потенційних клієнтів. Визначено, що додатковий трафік на сайт з таргетованої реклами дозволить сформувати групу цільової аудиторії за допомогою Pixel Facebook. Доведено прямий вплив розміру рекламного бюджету на прогнозовані показники таргетованої реклами. Проаналізовано частку кількості підприємств, що мають вебсайт. Визначено, що у 2018 році вона становила 35,6 %, в 2019 році – 35,2 % та в 2021 році – 35,3 %. Це свідчить про низький рівень цифровізації суб’єктів господарювання та обмежені можливості в пошуку нових каналів збуту продукції (послуги). Запропоновано реалізацію управлінських рішень через впровадження інструментів інтернет-маркетингу для логістичних підприємств. Розглянуто необхідність розробки вебсайту для збільшення потоку клієнтів та/або розширення каналів збуту продукції (надання послуг).

У статті досліджено питання оцінки фінансового потенціалу підприємств ІТ-галузі України, що розглядається як один із драйверів розвитку економіки в умовах воєнного конфлікту та після нього. Методологічною основою є загальні та спеціальні методи дослідження, у тому числі методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, порівняння та інші. Інформаційною базою є дані Державної служби статистики України про показники діяльності підприємств, основний вид яких належить до Розділу 62 Класифікатора видів економічної діяльності «Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність», протягом 2013–2020 рр. Виявлено, що середній річний темп приросту виручки в ІТ-галузі перевищує загальні для економіки України значення у аналізованому періоді. На основі статистичних даних про обсяги реалізованих послуг підприємств за 2010–2020 рр. було побудовано прогноз розвитку галузі до 2023 р., що містить оптимістичний (обсяг реалізації за підсумками 2023 р. – 148,09 млрд грн), базовий (129,4 млрд грн) та песимістичний (110,75 млрд грн) сценарії. Використання статистичного інструментарію дало можливість виявити, що порівняно з національною економікою в цілому ІТ-галузь забезпечує вищу віддачу від інвестицій у власний капітал (оцінену через рентабельність власного капіталу підприємств) за нижчого рівня ризику (оцінений через стандартне відхилення рентабельності власного капіталу підприємств). Не залишилося поза увагою дослідження питання визначення детермінант формування прибутковості за допомогою трифакторної моделі Дюпона, що показала визначальний вплив на рентабельність власного капіталу показника рентабельності продажів. При цьому підприємства не повною мірою використовують позикові джерела фінансування для підвищення рентабельності власного капіталу.

Метою дослідження стало обґрунтування та розробка теоретико-методичних положень кадрової політики підприємств, що буде адаптованою під реалії воєнного часу та придатною до використання в умовах поширення тенденції Індустрії 5.0. Визначено актуальні питання формування та реалізації інструментів кадрової політики суб’єктів господарювання у сучасних економічних умовах. Обґрунтовано, що Індустрія 5.0 диктує параметри людиноцентризму у бізнесі, тобто, основою кадрової політики має стати мотиваційний механізм, інструментарій розвитку потенціалу працівника, набуття ним нових професійних характеристик під впливом постійного і безперервного процесу навчання, схильність до якого стимулюється менеджментом компанії. Проаналізовано значення кадрової політики для збереження інтелектуального потенціалу підприємства та формування його кадрового капіталу. Досліджено сутність та основні цілі кадрової політики в умовах війни та в очікуванні Індустрії 5.0. Встановлено, що ефективність управління персоналом можна підвищити за рахунок удосконалення механізму формування кадрової політики підприємства та спрямування її на збереження і примноження інтелектуального потенціалу суб’єкта господарювання. Окреслено елементи механізму реалізації кадрової політики на вітчизняному підприємстві. Конкретизовано фактори впливу на кадрову політику вітчизняних підприємств в умовах війни і у мирний час.

The article seeks to explore and evaluate the level of risk management maturity in Ukrainian enterprises in the process of ensuring their economic security. The study presents the results of an analytical survey on risk management practices to ensure enterprise economic security. To achieve the research objectives, the following methods have been employed: to obtain data for the analytical research, the method of questionnaire-based expert evaluation on the Google Forms platform; the method of comparison, the graphical method – to evaluate previously received analytical data on the risk management maturity level. The findings revealed that the implementation of a risk-based approach is perceived as a tool to increase the company value and achieve strategic goals. The survey results showed the distribution of expert opinions, indicating the willingness of Ukrainian companies to implement risk-oriented management approaches to ensure their economic security. It is demonstrated that the major objective of the risk-oriented approach is to ensure the effective and lawful business operation in the long run which may come into a conflict with the operational management priority, i. e. short term profit maximization. The analytical survey argues that a risk-oriented approach challenges the use of impartial methods to risk identification, taking risk management actions, and the search for an optimal solution between profit raising here and now, and the long-term sustainable development and protection of shareholders’ interests. The study on the latest tools for assessing the level of economic security using a risk-oriented approach is a critical instrument in enhancing corporate management practices at different management levels, providing further nation-wide implications on stabilization of domestic business performance to improve the overall national security indicators in the international economic and political arenas.

Features of state and regional management of financial flows in the transport industry significantly affect on all elements of the financial support mechanism for public transport enterprises (forms, types, tools, sources of financial resources). The purpose of the article is to determine the elemental composition of the financial support mechanism for public transport enterprises, to study the features of the formation of its structure, to characterize the advantages and disadvantages of possible sources of financing in this area in the context of limited attraction of budgetary resources. As a result of the study, the elemental composition was clarified and a model of the financial support mechanism for public transport enterprises (form of financing, method of financing, type of financing, financing instruments) was built, taking into account the specifics of the transport industry. It was substantiated that the financial support mechanism for public transport enterprises should be understood as a system of financial relations, implemented through a set of forms, methods and tools of influence on the financial and economic activities of public transport enterprises in order to effectively form, distribute and use financial resources and perform a socially important function of ensuring transportation passengers. The advantages and disadvantages of sources of financial support for public transport enterprises were determined. The expediency of using alternative sources of financial resources was substantiated, in particular, local government bonds and concessions within the framework of public-private partnership. The advantages of the introduction of local government bonds at various levels of government were determined.