Additive technologies provide many opportunities for improving activities in various fields, but the specifics of exploring their work and application in the educational process of students enrolled in design education programmes have been understudied. The purpose of this study is to develop methods of implementing additive technologies in the educational process of training future graphic designers and to test their effectiveness. To achieve this purpose, the research methodology used was a mixed-methods study. The study involved students and teachers of Khortytsia National Academy. Through video conferencing and discussions between teachers, the implementation of the “Additive Technologies” course in the educational process (study of 3D printing and modelling) and ways to use additive technologies in other subjects were developed and agreed upon. It was established that before the experiment, students had virtually no experience in learning or working with additive technologies, which was the foundation for the course curriculum. The students’ assessment of the quality of learning on the scale “The instructional materials motivation survey” before and after the experiment was examined. A questionnaire has been developed to explore students' opinions on the effectiveness of using additive technologies in the work of a graphic designer, and their impressions of the methods of introducing additive technologies into the educational process. The survey found that the majority of students highly appreciated the impact of using additive technologies in the work of a graphic designer and believe that their study is necessary for effective learning and work in the future. In addition, students highly appreciated the teachers’ ability to use additive technologies in the learning process. The methods of introducing additive technologies proposed in the study can be used in the training of higher education students in the field of 02 – Art, considering the specifics of the curriculum. In addition, there are prospects for using additive technologies to perform design work, internships using additive technologies, and defending qualification projects with real-time object manufacturing.

Мета статті – розглянути український плакат крізь призму формування характерної образності за допомогою метафори як художнього засобу виразності; проаналізувати наукові джерела про становлення українського плаката; виявити засоби виразності та художню специфіку українського плаката 1990-х – 2010-х рр. Методологія дослідження полягає в комплексному підході до реалізації мети роботи, у використанні методів аналізу, синтезу, порівняльно-історичного, описового, стилістичного методів для осмислення особливостей еволюції українського плаката 1990-х – 2010-х рр. та розгляду метафори як художнього засобу формування його образності. Наукова новизна. У статті вперше розглянуто метафору як важливий художній засіб формування образності в українському екологічному плакаті доби постмодернізму; доведено, що в постмодерністському плакаті метафора є універсальним інструментом, який виконує важливі проектно-художні завдання з формування художньої образності; встановлено, що поєднання самостійних і несумісних у реальності форм та надання цим формам нових значень є типовим прийомом для постмодерністського плаката. Висновки. У 1990-х рр. український плакат втрачає «радянську всеосяжність» і стає мобільним відгуком на конкретну локальну подію, обмежену регіональною територією й тиражем. На характерних прикладах українського екологічного плаката доби постмодернізму встановлено: для плаката 1990-х – 2010-х рр. стає актуальною потреба в утвердженні духовного досвіду нації, що відбувається завдяки використанню метафори, котра набуває ускладненого, багаторівневого й неоднозначного змісту. Творче мислення митців поєднує унікальні рішення візуальних художньо-графічних елементів, оригінальні зіткнення в несподіваних тематичних контекстах знайомих із повсякденного життя об’єктів, використання змішаних дизайнерських прийомів і технік.

The purpose of the article is to analyze the creative personality of Mykola Hobdych, to consider the directions of his multifaceted activity for 30 years, to confirm the significant contribution of the artist to the revival of the national choral art of Ukraine, to draw the attention of musicologists to the study of the creative work of the master of choral performance. Methodology. Historical and general scientific methods were used in the analysis of the choral movement in Ukrainian society during the period of state independence, the comparative method revealed a significant contribution of the Kyiv Chamber Choir to the revival of national traditions of spiritual singing, the systematic method was used to assess the activity of the choir leader Gobdich. The scientific novelty is that for the first time M. Hobdych's creative interaction with such modern composers as Lesya Dychko, Viktor Stepurko, Myroslav Skoryk, Romuald Tvardovsky, Valentyn Silvestrov was noted, the importance of his organizational, publishing, and scientific activity was emphasized. Conclusions. At the turn of the XX and XXI centuries, the flourishing of spiritual choral creativity is strongly connected with the creative activity of M. Hobdych and the Kyiv Chamber Choir, as the founders of the International Festival "Golden-Domed Kyiv", which was able to revive the links between past and present. M. Hobdych's creative activity as a choirmaster. arranger, editor, and cultural figure deserves the more meticulous attention of musicologists.