У бджільництві на даний час застосовують значну кількість стимуляторів, які позитивно впливають на відновлення бджолиних сімей після зимівлі, прискорюють ріст бджолиних сімей та дозволяють краще підготувати бджіл до головного медозбору. Застосування у складі стимулюючих підгодівель пробіотичних препаратів сприяє подоланню складних періодів у розвитку бджолиної сім’ї та підвищує продуктивність сімей. Метою проведених досліджень було вивчення впливу весняних стимулюючих підгодівель з пробіотиками на вирощування розплоду, розвиток сімей та яйценосність бджолиних маток. Дослідження проводилися на 24 бджолиних сім’ях на пасіці ВСП Чернятинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету. Ранньою весною зі стельових годівниць проводили стимулюючу підгодівлю бджіл протягом 3 тижнів інтервалом 2–3 дні по 0,3 л сиропу кожній бджолиній сім’ї. У контрольній групі бджоли отримували чистий цукровий сироп, другій дослідній – цукровий сироп + 2 г веталайф, третій дослідній – цукровий сироп + 2 г біосевен. Отримані дані досліджень доводять, що ранньовесняна підгодівля бджіл з пробіотиками позитивно впливала на вирощування розплоду, яйценосності бджолиних маток та силі сімей. За весняний період розвитку у другій групі, де бджолам давали з цукровим сиропом пробіотик веталайф, вирощено закритого розплоду на 31,9% (р<0,001), у третій групі, де використовували пробіотик біосевен, на 37,1% (р<0,001) більше. На 20 квітня сила сімей у другій групі була більшою на 21,6%, третій – на 30,7% при р<0,001. У наступні облікові періоди травня прослідковується тенденція до підвищення зазначеного показника у дослідних сім’ях. На кінець весняного періоду сила бджолиних сімей вища у другій групі на 33,3% і третій – на 35,9%. Яйценосність маток зросла (при р<0,001) за березень у другій групі на 24,0% і третій – на 29,0%, квітень – на 39,3% і 46,0%, травень – на 29,7% і 31,8% (р<0,001) відповідно. Результати досліджень можуть бути використані пасічниками для оптимізації кормового режиму медоносних бджіл та підвищення росту і розвитку бджолиних сімей.

На сучасному етапі розвитку тваринництва в нашій країні рівень і збалансованість годівлі сільськогосподарських тварин у багатьох випадках не відповідає науково-обґрунтованим нормам. Вирішення проблеми збалансованої годівлі і підвищення продуктивності тварин вимагає удосконалення існуючих і розробки нових технічних рішень виробництва балансуючих кормових добавок, які підвищують протеїнову, вітамінну і мінеральну поживність кормів. Вивчення впливу мінеральної добавки, до складу якої входила суміш солей цинку і марганцю у вигляді карбонатних солей у різних співвідношеннях, на перетравність поживних речовин є актуальним. У статті викладено дані щодо впливу мікроелементів, а саме цинку і марганцю у різних співвідношеннях,на перетравність поживних речовин. Дослідження показали, що у порушенні балансу в організмі того чи іншого мінерального елемента відбуваються зміни процесів засвоєння поживних речовин, які призводять кінцевому результаті до зниження продуктивності тварин. У першому досліді, аналізуючи коефіцієнти перетравності поживних речовин раціонів між тваринами другої і третьої дослідних груп, виявлено, що балансування раціонів свиней мікроелементною добавкою відповідно зоотехнічній потребі та введення до раціону підвищеної дози цинку (50%) практично не вплинуло на перетравність сухої речовини, протеїну і БЕР. Проте, у свиней 2-ї дослідної групи відмічається підвищення перетравності сирої клітковини на 5,5 і зменшення перетравності сухого жиру порівняно з аналогами 3-ї дослідної групи. Аналіз результатів другого фізіологічного досліду показує, що включення різних за складом мінеральних добавок до основного раціону, а саме з підвищеною дозою (50%) марганцю, по-різному впливає на перетравність основних поживних речовин раціону піддослідними тваринами всіх трьох груп. Отже, згодовування мінеральної добавки, до складу якої входять цинк і марганець у вигляді карбонатів у різних співвідношення, неоднаково впливає на перетравність поживних речовин. Найкращі результати одержані за балансування раціонів мінеральною добавкою у співвідношенні цинку до марганцю 1,2 : 1.

Чинниками формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби є породна приналежність, рівень та тип годівлі тварин, вік тварини, умови утримання, інтенсивність вирощування, утримання. Введення в основний раціон досліджуваної кормової добавки сприяло підвищенню живої маси і відповідно середньодобових приростів, збільшенню екстер'єрних промірів бичків дослідних груп. Метою дослідження було вивчення особливостей росту і розвитку бичків української чорно-рябої молочної породи віком 6-16 міс. за згодовування у раціоні БВМД Інтермікс відгодівля в умовах господарства Вінниччини. Технологія вирощування бичків на раціоні з БВМД Інтермікс відгодівля забезпечило підвищення інтенсивності росту тварин. Жива маса до 15-місячного віку досягала 439,1 кг, перевищивши контрольних однолітків 7,0%. Отримані результати дослідження дозволяють судити про позитивний вплив досліджуваної кормової добавки при вирощуванні бичків української чорно-рябої молочної породи на м'ясо, що видно з даних середньодобового приросту їхньої живої маси. За 9 місяців відгодівлі бугайців (6-15 місяців) отримано 968 г середньодобового приросту живої маси, що вище контрольних однолітків на 85 г. Кратність збільшення живої маси у бичків на відгодівлі за споживання досліджуваної добавки була більшою у період 7-8 та 8-9 міс. – на 0,2, 9-10 міс. – 0,4, 10-11 та 11-12 міс. – 0,5, 12-13 та 13-14 міс. – 0,6, 14-15 міс. – 0,8. Наприкінці 12-місячного віку бички, яким у складі раціону згодовували БВМД Інтермікс відгодівля, відзначалися більшою інтенсивністю зростання промірів, за висотою в крижах на 1,9%, глибиною грудей – на 3,08%, шириною грудей за лопатками – на 3,5%, обхватом грудей – на 1,8%. У бичків дослідної групи них були вищі індекс збитості на 1,9%, масивності – на 1,7%, тазо-грудний – на 2,1%. Порівняно з контрольною групою дослідні бички відрізнялися кращими прижиттєвими показниками м'ясної продуктивності, зокрема підвищенням індексів будови тіла:грудний, тазо-грудний, збитості та масивності.

The organization of complete feed rations for cattle meeting the needs of animals in energy, protein, amino acids, minerals and vitamins in terms of basic nutrients and biologically active substances represents the main condition to achieve the genetic potential of productivity. The purpose of the paper was to optimize the protein utilization in the body of young cattle by synchronizing the processes of fermentation of nitrogen-containing substances and carbohydrates in feed. Barothermal treatment of concentrated feed mixtures with high protein degradability and a high content of non-structural carbohydrates causes a more uniform fermentation of nutrients, intensification of microbial protein synthesis processes and an increase in the efficiency of energy use of carbohydrates and protein nitrogen by rumen microflora. This is evidenced by an increase in the number of ciliates by 4.4–8.1% and a decrease in the concentration of ammonia and volatile fatty acids in the rumen fluid by 5.2–9.2 % and 3.4–4.3 %, respectively. A decrease in nitrogen losses is indicated by a decrease in the content of urea in animals’ blood by 2.0–9.0%. Extrusion of concentrated feeds with high protein degradability and high content of non-structural carbohydrates improves animal productivity and feed efficiency. The average daily gain in live weight increases by 4.8-6.0% in the experimental group. As a result, feed consumption is reduced by 2.7-6.9%, while protein consumption is reduced by 2.6-5.7%.

Використання у весняний період різних підгодівель підвищує вирощування розплоду бджолами, льотну активність та їх діяльність з виробництва продукції бджіл у наступні періоди активного сезону. Метою проведених досліджень було вивчення впливу пробіотика субтіформ на господарсько-корисні показники бджіл. Дослідження проводилися на бджолах української степової породи. Бджолині сімї утримувались у багатокорпусних вуликах. Бджолам контрольної групи давали чистий цукровий сироп, дослідним – до цукрового сиропу додавали пробіотик субтіформ у дозах 0,5 мг/л, 1,5 мг/л та 2,0 мг/л. Стимулююча підгодівля у весняний період сприяла інтенсивному виділенню воску бджолами, а введення пробіотичної добавки із розрахунку 1,5 г/л сиропу мала найбільший вплив. Бджоли даної групи відбудували на 37,9%, 8,1 і 9,0% більше стільників порівняно з контрольною, другою та третьою групами. У сім’ях третьої групи, де бджолам давали у складі стимулюючої підгодівлі пробіотик субтіформ дозою 1,5 г/л цукрового сиропу, порівняно з контрольною, другою і четвертою групами, вирощено на 4,2 і 0,9% більше закритого розплоду. Значного впливу пробіотика субтіформ у складі стимулюючої підгодівлі на масу трьо- і шестиденних личинок, одноденних бджіл не виявлено. На початок головного медозбору сила бджолиних сімей у другій групі була вищою за аналогів контрольної на 9,1%, третій – на 20,3% і четвертій – на 2,05%. Інтенсивніше виділяли віск бджоли, яким згодовували пробіотичну добавку дозою 1,5 г/л цукрового сиропу, ними порівняно з контрольною групою на 37,9%, з другою та четвертою групами – на 8,1 і 9,0% більше відбудовано стільників. Порівняно з даними контрольної групи вироблено більше воску на 34,3% у другій групі, третій – на 50% і четвертій – на 37,5%. Бджоли дослідних груп заготовили більше меду на 17,5–20,6%, перги – на 25,9–66,6%. Найбільш виражене збільшення господарсько-корисних показників бджіл виявлено у третій групі, де згодовували субтіформ з дозою 1,5 г/л цукрового сиропу.