The review considers the problems of pathological destruction of a vascular wall at early signs of atherogenic inflammation of major arteries in hyperlipidemia in relation to modern technologies of local angioplasty. It has shown the role of molecular markers in atherogenic inflammation development and progression in intima and subintimal space. The emphasis is laid on modern genetically engineered and biopolymer technologies for vascular wall repair, the significance of adventitial and para-adventitial arterial layers in atherogenic inflammation, the formation of a therapeutic angiogenesis effect when using modern methods of adventitia bioengineering.

Рассмотрены вопросы, связанные с достоверной оценкой качества масляных растворов лекарственных средств по показателю «Бактериальные эндотоксины». Максимальному извлечению бактериальных эндотоксинов в жирорастворимых лекарственных средствах способствует интенсивное смешивание предварительно нагретых до 60 °C образцов с водой и последующее разделение 2 фаз с помощью центрифугирования при 2300 об/мин в течение 10 мин.

Рассмотрена одна из возможных причин возникновения ложноотрицательных результатов при определении бактериальных эндотоксинов в модельном опыте (положительный контроль) за счёт агрегации и адсорбции эндотоксина. Предложено решение по устранению мешающего фактора на примере лекарственного препарата «Каспофунгин» с использованием кинетических методов и диспергирующего растворителя.

та венерології НАМН України» 2 Національний фармацевтичний університет Резюме Представлено аналіз переважно експериментальних робіт про участь еритроцитів у регуляції та реалізації імунної відповіді. Виявлені спільні закономірності і особливості змін структури і функції мембран еритроцитів при патологічних процесах різного ґенезу. Розглядається здатність еритроцитів адсорбувати на своїй поверхні чужорідні антигени, бути носіями цих антигенів і лікарських засобів для модуляції імунної відповіді і підтримки в нормі імунного гомеостазу. Ключові слова: еритроцити, імунна відповідь, сенсибілізація до лікарських засобів.

Стаття присвячена проблемам правового захисту економічної конкуренції в умовах цифровізації,зокрема забезпечення прозорості на ринках цифрової економіки. На підставі аналізу низки документівЄС та ОЕСР, праць зарубіжних та українських дослідників зазначених відносин, положень чинногоукраїнського законодавства та фактичного стану сучасних товарних ринків виявляються їх особли-вості, в тому числі функціонування потужних цифрових платформ, що монополізують ринки і істотнозмінюють умови конкуренції; наявність віртуальних підприємств, що не підпадають під визначеннясуб’єкта господарювання відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», так званімережевий ефект і ланцюжок поставок, значне відставання антимонопольно-конкурентного регулю-вання від фактичного стану ринків цифрової економіки; повільна реакція держав на домінування поту-жних цифрових платформ тощо.Виявляються вади нормативно-правового регулювання в українському антимонопольно-конкурентному законодавстві: наявність прогалин (відсутність визначення низки нових понять: «вірту-альне підприємство», «цифрова платформа», «мережевий ефект», «ланцюжок поставок»), за-старілість визначення поняття «суб’єкт господарювання»; відсутність правових механізмів запобіган-ня монополізації товарних ринків цифровими платформами, відсутність прозорості ринків цифровоїекономіки, що негативно позначається на можливостях споживачів, дрібних та середніх суб’єктівбізнесу реалізовувати та захищати свої законні інтереси. З цих позицій аналізуються положення ЗаконуУкраїни «Про електронні комунікації». Виявляються прогалини в антимонопольно-конкурентном зако-нодавстві України із зазначених питань та пропонуються шляхи їх усунення.Ключові слова: економічна конкуренція; цифрова економіка; цифрові можливості; цифрові платформи; антимонопольно-конкурентне регулювання; вдосконалення правового регулювання.