У статті розглянуто теоретико-концептуальні аспекти шахрайства, виокремлено критерії ідентифікації та розрізнення фінансово-економічного шахрайства від помилки та описано суть кожного критерію. Запропоновано удосконалену класифікацію видів фінансово-економічного шахрайства за допомогою якої їх можна систематизувати залежно від об’єкта та суб’єкта шахрайських дій, характеру розрахунків, способу вчинення шахрайських дій та інструментів здійснення шахрайств. Залежно від груп суб’єктів, залучених до вчинення шахрайських дій, виділено основні типи шахрайства. У статті обгрунтовано чинники виникнення шахрайства на підприємстві та удосконалено візуалізацію елементів шахрайства. Наведено статистику щодо шахрайств в Україні та світі.

У статті запропоновано методику оцінювання рівня загального ризику виникнення шахрайства на підприємстві та його потенційного впливу на діяльність підприємства. Оцінка ризику є необхідною умовою для розробки ефективних стратегій мінімізації наслідків шахрайства та забезпечення фінансової безпеки підприємства. Крім того, у статті наведено взаємозв’язок між кількістю додаткових та модифікованих аудиторських процедур, що необхідні для виявлення шахрайських дій на підприємстві і рівнем ризику виникнення шахрайства та силою і масштабом його впливу (у разі виникнення) на діяльність підприємства. Також у статті систематизовано додаткові та модифіковані аудиторські процедури, які необхідно застосовувати якщо на підприємстві виявлено значний рівень ризику виникнення шахрайства загалом чи з боку конкретних суб’єктів або їх груп. Крім того, у статті запропоновано методику оцінювання ризику виникнення конкретного виду шахрайства на підприємстві.

В статті досліджено ознаки, що вказують на значний ризик наявності фінансово-економічного шахрайства на підприємстві зважаючи на інституційні особливості підприємства і стан його діяльності, макро та глобального середовищ. У статті запропоновано перелік питань, дослідивши які аудитор зможе встановити рівень ризику наявності шахрайства в розрізі рівнів управлінського персоналу та тих, кого наділено найвищими повноваженнями, інших працівників підприємства, контрагентів, тощо. Також в статті запропоновано методику оцінювання загального ризику наявності фінансово-економічного шахрайства на підприємстві, і зокрема алгоритм оцінювання рівня ризику шахрайства і виявлення шахрайських дій.

Метою статті є удосконалення методики оцінювання надійності аудиторських доказів під час виявлення шахрайства на підприємстві, обгрунтування важливості отримання достатніх і прийнятних аудиторських доказів для формування обгрунтованої думки аудитора щодо фінансової звітності.

У статті відображено дослідження зарубіжного досвіду використання інструментів запобігання та виявлення фінансового шахрайства на підприємствах. Під час дослідження було виявлено, що в багатьох країнах звертають особливу увагу на проблему фінансового шахрайства та вживають дієвих заходів для його запобігання. Зокрема там розвивають і впроваджують комплексні програми, які включають в себе не лише технологічні інструменти, а й здійснення навчання та підвищення кваліфікації персоналу з питань протидії шахрайству. Ці заходи дають змогу підприємствам швидко реагувати на потенційні ризики виникнення фінансового шахрайства та вживати відповідних заходів щодо запобігання. Запобіжні інструменти щодо фінансового шахрайства в різних країнах досить схожі, у тому числі беручи до уваги й Україну. Також у статті обгрунтовано можливості використання цих інструментів в Україні з метою розроблення комплексних програм запобігання шахрайству на вітчизняних підприємствах. Крім того, досліджено особливості найпоширеніших інструментів виявлення фінансового шахрайства на підприємствах, наведено відповідні статистичні дані.