Проведений аналіз локальних війн та збройних конфліктів сучасності, визначено, що провідна роль у них відводиться угрупованням повітряного нападу, які здатні вирішувати не тільки оперативні, а й стратегічні завдання. В статті визначено, що боротьба в повітрі набуває актуальності, в той же час, заходи для підвищення ефективності протиборства у повітрі мають практичну спрямованість, яка полягає у розробці нових та модернізації існуючих засобів збройної боротьби, а також удосконаленні способів і тактичних прийомів застосування цих засобів, що призводить до переходу від оперативного мистецтва до тактики. Розглянуто проблемні питання, застосування Повітряних Сил, наведені погляди щодо розвитку оперативного мистецтва, форм застосування Повітряних Сил з урахуванням сучасних тенденцій ведення збройної боротьби.

В статті розглянуто рівень загрози терористичних актів з використанням повітряних суден цивільної авіації в Україні. Аналізується адекватність заходів, які передбачені в Україні щодо протидії терористичним атакам з застосуванням повітряних суден в сучасних умовах. Визначені підходи щодо боротьби з повітряним тероризмом, доцільність і можлива ефективність застосування сил і засобів ППО щодо запобігання терористичних актів з використанням повітряних суден цивільної авіації.

У статті на основі аналізу локальних війн та збройних конфліктів визначено, що засоби повітряного нападу стали не лише найважливішими, а й єдиними засобами досягнення поставленої мети операції. Маючи велику кількість високоточних засобів ураження дальньої дії, противник може провести стратегічну повітряну наступальну операцію. Стратегічним діям повітряного противника необхідно протиставити стратегічні дії сил оборони України у відповідь. Ці дії повинні проводитись у формі протиповітряній обороні України або у формі стратегічної операції з відбиття повітряного нападу противника. За результатами аналізу реформування протиповітряної оборони України визначено, що в сучасних умовах розмежування функцій генерування військ (сил) та їх застосування виникла необхідність перегляду і приведення системи протиповітряної оборони України до стандартів НАТО. Запропоновано модель організації протиповітряної оборони держави, засновану на принципах, які підтверджуються тривалою практикою і результатами наукових досліджень.