Стаття присвячена вивченню та аналізу міграційної політики Європейського Союзу, пошуку проблем, які сповільнюють її розвиток, та шляхів їх вирішення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю тотального перегляду міграційної політики Європейського Союзу у зв’язку із активізацією міграційних процесів та напливом біженців у Європу. Мета статті – розроблення шляхів вирішення проблем міграційної політики ЄС. Для досягнення мети в ході дослідження було вирішено низку завдань: визначено поняття «міграційна політика» та правову основу міграційної політики ЄС, проаналізовано міграційні кризи 2015 та 2022 року, визначено основні проблеми міграційної політики та запропоновано шляхи їх подолання. В ході дослідження використані загальнонаукові методи пізнання. За допомогою методу критичного аналізу проаналізовано міграційну політику ЄС. У процесі синтезу інформації визначено проблеми міграційної політики. Рекомендації щодо вирішення цих проблем розроблені методами індукції та дедукції. За результатами дослідження встановлено, що питання міграції в ЄС регулюється на законодавчому рівні з дотриманням основних прав та свобод кожного громадянина. Однак ліберальний підхід, який прослідковується практично у всіх міграційних угодах, призводить до збільшення потоків мігрантів та виникнення міграційних криз. Все це свідчить про необхідність перегляду міграційної політики Європейського Союзу, яка зіткнулася з безпрецедентними проблемами. Такими проблемами є зростання масштабів нерегулярної міграції; зростання організованої злочинності; протистояння між країнами, які хочуть обмежити доступ для мігрантів та країнами, що готові приймати їх надалі; недієва система розподілу мігрантів з «країн першого в'їзду»; «відтіснення» мігрантів на кордонах Балканського маршруту; негативний вплив мігрантів на культурну сферу країн Європейського Союзу. Вирішення зазначених проблем потребує здійснення наступних заходів: прийняття нормативно-правових документів щодо обмеження міграційних потоків на загальноєвропейському рівні; уніфікація міграційного законодавства ЄС та законодавства країн-членів; ухвалення законів з новими підходами щодо відповідальності та солідарності у міграційній політиці країн «першого в’їзду» та інших країн Європейського Союзу; додаткова допомога в захисті кордонів країнам Західних Балкан; налагодження співпраці з країнами походження мігрантів; запровадження інституту кураторства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів органами державної влади в процесі розроблення законодавчої бази в міграційній сфері.