Статтю присвячено аналізу основних елементів доброчесності судді в сучасних умовах трансформації правової реальності. Доведено, що трансформація суспільних відносин шляхом посиленого використання засобів інформаційно-технологічного прогресу, глобалізаційні та пандемічні загрози спричинили зміну ціннісно-світоглядних поглядів, що є основою правового регулювання та прямо впливають на зміну сфери правосуддя. Глобальні трансформаційні явища змінюють правову реальність, в тому числі надають нового прагматичного та методологічного підходу судовій гілці влади. Вказано, що дистанційне правосуддя вимагає додаткових оновлених правил щодо учасників судового процесу, ролі та поведінки судді. Зі зростанням значення інформаційних технологій й у подальшому важливим є унормування визначеного питання. Акцентовано на тенденціях використання штучного інтелекту у здійсненні правосуддя в типових справах. Вказане дисонує з концепцією справедливого правосуддя, що прагне застосовувати послідовні принципи та готове відкинути загальні моделі на користь унікальних обставин. Особливістю в контексті трансформації доброчесності судової системи є те, що новітні технології не тільки змінять механізми судового розгляду, але вони також впливатимуть на судові цінності, якими володіють наділені суб’єкти здійснення правосуддя, а також трансформують підхід до правосуддя в цілому. Виокремлено наступні елементи доброчесності суддів у сучаснопу суспільстві перехідної моделі: справедливість судових рішень; уникнення дискримінації, нетолерантного ставлення чи нерівності при здійсненні правосуддя; толерантності комунікації в судовому та позасудовому процесі; розумне використання повноважень у сфері дискреційності судового рішення; відповідність поведінки судді загальним морально-етичні ціннісним детермінантам, що панують у суспільній реальності.

No abstract

У статті проведено юридико-правовий аналіз тлумачення та позиціонування репутації судді як передумови формування легітимізації судової влади. Вмотивовано, що судова влада є тригером демократичності суспільства, тому в контексті легітимації вагомим чинником є забезпечення репутації судді та позитивного морального іміджу судової влади загалом. Доступ до суду є основним правом людини, більше того, це унікальне право, оскільки виступає механізмом забезпечення всіх інших основних прав людини визнаних цивілізованими народами. Тому репутація справедливого арбітра суб’єкта реалізації права на доступ до суду є ключовим для суспільства. Через судову владу як правозастосовного органу від імені держави здійснюється захист прав та законних інтересів громадян, реалізація норм права. І особливістю є те, що вказаний аналіз належить не до інституції окремо, чи судді як представника судової системи. Доведено, що репутація є явищем соціальної реальності, що тісно пов’язана з доброчесністю судді. Аксіологічна цінність полягає в тому, люди обумовлюють свою поведінку моральною репутацією, котра в свою чергу ґрунтується на культурних нормах. Моральна оцінка судової системи, моральні судження про суддю має вагоме значення в контексті забезпечення конституціоналізму та ліберальної демократії в державі, створення системи належного правосуддя, та забезпечення принципу доступу до суду відповідно до європейських цінностей. Тут вагомо забезпечити належну моральну репутацію кожному представнику судової влади, що як наслідок сприятиме легітимації судової системи з боку громадськості. Акцентовано, що загалом репутація є вагомим правовим та соціально-політичним інститутом конгломератного типу. Її можна розділити на індивідуальні та колективні компоненти. Колективна репутація визначає статус судової влади, але індивідуальна репутація впливає на відносне сприйняття суддів колегами, учасниками судового процесу, громадськістю.