Background. The leading position in the structure of the pathology of the psyche today is convincingly held by depressive disorders. In recent years, the number of publications showing a combination of the frequency of depression and psychosocial maladaptation, which acts both as a derivative in the clinic of depressive disorders and as an independent phenomenon that provokes and aggravates their course, has increased. Objective – to study the correlation of the structure and severity of the manifestations of macrosocial maladaptation and anxiety-depressive symptoms in women with depressive disorders of various genesis, in order to further determine the targeted points for differentiated psychosocial rehabilitation of this patient population. Materials and methods. 252 women with a diagnosis of depressive disorder were examined: 94 women with depressive disorder of psychogenic genesis (F43.21), 83 women with endogenous depression, (F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33. 1, F33.2, F33.3, F31.3, F31.4, F31.5) and 75 women with depressive disorder of organic genesis (F06.3). According to the results of assessing the degree of macrosocial maladaptation, two groups were distinguished: women without signs of maladaptation were assigned to the first group (n=48); the second group (n=204) consisted women with identified signs of maladaptation. We used such research methods: clinical-psychopathological, psychodiagnostic, statistical. Results. The regularities between the genesis of depression and the severity of signs of macrosocial maladaptation and anxiety are established and described. Macrosocial maladaptation of various severity occurs in the vast majority of patients with depression of any genesis. The severity and variability of pathological anxiety is the lowest in women with psychogenic depression with no or mild macrosocial disadaptation, and high in severe maladaptation, meanwhile in patients with endogenous depression the severity of anxiety is highest with mild maladaptation and low with severe macrosocial maladaptation. Conclusions. The severity of macrosocial maladaptation does not demonstrate a direct association with the severity of depressive phenomena and a clear comparability with the genesis of depressive disorder. Anxiety is less dependent on the genesis of depression, and is more determined by the degree of maladaptation. Received data should be taken into account when developing diagnostic, treatment and rehabilitation measures for women with depressive disorders.

No abstract

Мета: вивчити якість життя жінок з депресією різного генезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів. Матеріали і методи. Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентний депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Результати. Встановлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній дезадаптації, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації. Висновки. Виявлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації. Виявлені закономірності повинні враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для хворих на депресивні розлади, що становить перспективу даної роботи.

Для вивчення специфіки внутрішньої картини хвороби у жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження у хворих з різним генезом депресії та наявністю або відсутністю ознак психосоціальної дезадаптації, виявлено різні варіанти і типи внутрішньої картини хвороби. Встановлено, що за умови наявності ознак психосоціальної дезадаптації у жінок наявне більш дезадаптивне ставлення до хвороби, у порівнянні з пацієнтками без дезадаптивних проявів, незалежно від генезу депресивного розладу. Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію

No abstract