медична академія післядипломної освіти» 2 КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня», м. Харків 3 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 4 КНП ммР «миколаївська міська лікарня №3» Мета дослідження: вироблення оптимальної тактики лікування під час проведення артроскопічної верифікації внутрішньосуглобових уражень колінного суглоба у дітей. Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовані результати передопераційного обстеження й артроскопічного лікування 105 пацієнтів із внутрішньосуглобовими ураженнями колінного суглоба, які перебували на лікуванні в дитячому ортопедичному і травматологічному відділеннях протягом останніх трьох років. Середній вік пацієнтів становив 15,5 року (від 10 до 17 років), хлопчиків було 69 (61,7%), дівчаток-35 (34,3%). Рентгенографію було виконано всім пацієнтам, УЗд проведено 81 дитині, мРТ-67 хворим, КТ-14 пацієнтам. Результати. Після проведеної артроскопії виявлено: пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки у 19 (18%) пацієнтів; пошкодження менісків у 26 (25%) дітей; нестабільність надколінка у 19 (18%) пацієнтів; гіпертрофія жирового тіла і синдром медіопателярної складки у 17 (16%) хворих; вільне кістково-хрящове тіло у 15 (14%) дітей; розтинаючий остеохондрит у 6 (6%) пацієнтів; остеохондральні пошкодження хряща у 3 (3%) хворих. При розриві меніску, який був близький до вільного краю, було виконано крайову резекцію. Якщо це радіальний розрив або невеликий розрив у червоній зоні, то накладення шва дає більше шансів на зрощення меніска. При повному розриві передньої хрестоподібної зв'язки у 9 хворих ми її відновили повністю. У 7 випадках була виконана пластика передньої хрестоподібної зв'язки, у 2 випадках-рефіксація кісткового фрагмента зі зв'язкою до великогомілкової кістки. Пластику передньої хрестоподібної зв'язки проводили аутотрансплантатами STG з фіксацією інтерферентними біодеградуючими гвинтами. При нестабільності надколінка з рецедивуючими його вивихами 3 пацієнтам було зроблено пластику з використанням сухожиль STG, 10 пацієнтам з первинним вивихом надколінка був проведений латеральний реліз і шов по Ямомото, 6 пацієнтам з клінікою нестабільності надколінка і підвивихами його по Коhn ≤2 ст. проводили тільки латеральний реліз. В інших випадках проводили артроскопічне видалення вільних фрагментів та утворень. У післяопераційний період у всіх хворих дітей спостерігалися добрі та відмінні результати. Заключення. 1. Артроскопічні втручання дозволяють вирішувати діагностичні та лікувальні проблеми при капсульно-зв'язкових та внутрішньосуглобових ураженнях колінного суглоба у дітей. 2. Показання до операції виробляються на підставі ретельно зібраного анамнезу, всебічного клінічного та переконливого мРТдіагнозу з визначенням ступеня пошкодження елементів колінного суглоба. 3. У зв'язку з еластичністю капсульно-зв'язкового апарату у дітей частіше трапляються неповні (часткові) пошкодження зв'язок та менісків. 4. Гіпертрофія тіла Гоффа та медіопателярної складки у дітей часто симулює пошкодження меніску, що приводить до необхідності виконання артроскоп...