Метою дослідження була оцінка досвіду ранньої інкрементальної мобілізації практиці нейрореабілітації при ішемічному інсульті.Дослідження проведене впродовж 2016-2019 рр в stroke unit'і Центру реконструктивної та відновної медицини (Університетської клініки) Одеського національного медичного університету. У дослідженні прийняли участь 228 пацієнтів з ішемічним інсультом, яким виконували різні види інкрементальної мобілізації починаючи з 2-ї доби після настання інсульту.Для пасивної вертикалізації використовували поворотний стіл Enraf Nonius (Нідерланди) у стандартній комплектації, для активно-пасивної апаратної вертикалізаціїстендер Easy Stand (Німеччина). Для активно-пасивної мануальної вертикалізації також використовувалися пейсери (задньоупорні ходунки) Rifton, стандартні ходунки (Zimmer frame) та ролатори.Ефективність лікування оцінювали за змінами NIHSS, BI (Bartell index), RMI (Rivermead Mobility Index), субшкалою мобільності STREAM (Mobility Subscale of the Stroke Rehabilitation Assessment of Movement) на момент надходження та виписки, додатково оцінювали динаміку показників за шкалами RMI, STREAM та CGI-I через три місяці.Середній бал за NIHSS на момент надходження склав 12,1±0,7 балів. Ознаки помірного когнітивного дефіциту зустрічалися у 69 (30,3%) хворих, середня оцінка за шкалою MMSE склав 23,8±1,1 балів.При оцінці вихідних параметрів за шкалами BI, RMI та STREAM на момент початку лікування було визначено суттєве зниження реабілітаційного потенціалу. Так у більшості пацієнтів індекс Бартел не перевишував 65 балів (в середньому 54,3±1,2 балів), а RMI та STREAM складали відповідно 2,8±0,2 балів та 66,7±2,7 балів. Середній термін перебування у стаціонарі складав 12,8±1,2 днів. Найбільш часто фокус ішемії локалізувався у басейні середньої мозкової артерії (68,0%), рідше реєструвалися ураження у басейнах задньої мозкової артерії та вертебро-базилярном басейні (21,1%) та передньої мозкової артерії (20,9%). У 62 (27,2%) пацієнтів відзначалися лакунарні інфаркти.Всі 228 (100,0%) пацієнтів проходили етап пасивної вертикалізації, в том числі 65 (28,5%) -апаратної на поворотному столі. У 58 (25,4%) пацієнтів застосовувалася активно-пасивна апаратна вертикалізація на стендері, у 177 (77,6%) -мануальна активно-пасивна вертикалізація. У 146 (64,0%) пацієнтів була застосована активна вертикалізація.Показано, що інкрементальна мобілізація виявилася відносно безпечною процедурою, при якій ризики добре керуються, та яка забезпечує покращання функціональних результатів реабілітації. Найбільший ризик виникнення ускладнень притаманний методу пасивної апаратної вертикалізації. За шкалами RMI та STREAM показники у хворих, що перенесли ГПМК, були сталими та демонстрували тенденцію до зростання функціональних резервіввідповідно 9,1±0,2 балів та 87±3 балів. ВІ збільшився до 81±5 балів. CGI-I через три місяці складала в середньому 2,9±0,2 балів, незалежно від застосованого методу інкреметальної мобілізації. Для профілактики ускладнень та побічних ефектів вертикалізації доцільно ретельно оцінювати клінічний статус пацієнтів при н...
