No abstract

У статті проаналізовані особливості операційної, системної та технічної архітектури систем С4ISR. Розглянуто модель інформаційного обміну С4ISR. Як руйнівні розглядаються наступні технології та інновації: сервіс-орієнтована архітектура, системи зі штучним інтелектом, хмарні обчислення і інтернет військових пристроїв; онтологія IDEAS, розширення єдиного інформаційно-бойового простору на кіберпростір, тактичні і стратегічні хмари. Робиться висновок про виникнення нової точки біфуркації, вихід з якої пов'язаний з розвитком теорії дата-центричних операцій і розробкою дата-центричних систем-систем. Розглянуто загальну концепцію архітектури дата-центричної системи-систем, запропонована ресурсна-потокова модель архітектури дата-центричних систем-систем.

У статті коротко обговорюються основні принципи концепції мережево-центричних війн. Робиться висновок про те, що в умовах переходу людства до 6-го технологічного укладу виникає чергова точка біфуркації, яка визначає зміну парадигми розвитку систем ОВТ та концепції ведення бойових дій. Аргументується необхідність розвитку теорії дата-центричної операції. Викладаються системно-концептуальні основи теорії дата-центричної операції. Запропонована онтологічна модель дата-центричної операції. Пропонується 4D-екстенціональне представлення бойового простору об'єднаних в єдину мережу систем ОВТ. Вводиться поняття дата-центричних систем, розкривається сутність методу адаптивного просторово-часового синтезу їх структури.

У статті пропонується однин із шляхів забезпечення ефективного зенітного ракетно-артилерійського прикриття – це його ешелонування, а саме створення та застосування міжвидових мобільних вогневих підрозділів протиповітряної оборони, до складу яких будуть залучені комплекси ЗРВ і військ ППО СВ різної дальності дії. Основними складностями при організації застосування міжвидових мобільних вогневих підрозділів, які потребують дослідження, є: обґрунтування раціонального складу міжвидового мобільного вогневого підрозділу протиповітряної оборони залежно від визначеного завдання; вибір бойового порядку, який забезпечує ефективне застосування створеного підрозділу ППО; порядок організації управління, взаємодії та логістичного забезпечення в міжвидових мобільних вогневих підрозділах ППО.

У статті проаналізовано напрямки розвитку безпілотної авіації, особливо такого типу, як безпілотна ударна авіація, а також її застосування у останніх збройних конфліктах та тенденції розвитку її подальшого застосування. Аналіз показав, що боротьба сил та засобів протиповітряної оборони в останніх збройних конфліктах проти безпілотної ударної авіації є недостатньо ефективною внаслідок ряду факторів. Основним з них є випереджальний розвиток даних засобів повітряного нападу по відношенню до існуючих вогневих засобів протиповітряної оборони. З метою підвищення ефективності зенітного ракетно-артилерійського прикриття об’єктів та угруповань військ запропоновано створення системи боротьби з безпілотною ударною авіацією в частинах, угрупуваннях зенітних ракетних військ.