У статті проведено аналіз розгортання, нарощування й особливостей застосування авіаційного угруповання Збройних Сил (ЗС) Російської Федерації (РФ) у Сирійській Арабській Республіці (САР). Досліджено тактику застосування авіації, характерні об’єкти й інтенсивність ударів по терористах, новітні зразки озброєння та авіаційної техніки Збройних Сил РФ, які залучені для дій у Сирії. Зазначено, що головною задачею російської авіації у САР є підтримання сухопутної наступальної операції сирійської армії. Відмічається, що операцію авіаційної групи (АГ) Повітряно-космічних сил (ПКС) у Сирії можна розглядати як спробу Росії виступати на світовому рівні у якості держави, яка здатна рішуче впливати на хід воєнно-політичних подій. Зроблено висновки щодо сучасного стану і перспектив розвитку авіаційної компоненти ПКС РФ.

Розглядаються основні питання застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у вірмено-азербайджанському воєнному конфлікті та можливі шляхи боротьби з ними при застосуванні різних зенітних ракетних (артилерійських) комплексів з метою вирішення певних завдань. Крім того, розглядаються можливості застосування підрозділів протиповітряної оборони (ППО) та радіоелектронної боротьби (РЕБ), використання різних засобів розвідки, засобів пасивної локації з метою ефективного виявлення БПЛА, боротьби з ними та визначаються основні переваги та недоліки використання БПЛА, від урахування яких залежать можливості ефективних дій засобів ППО, РЕБ, розвідки. Також визначений критерій ефективності та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності управління підрозділом ППО та РЕБ у бою в різних умовах обстановки. Отримані положення можуть бути використані для підвищення якості навчання курсантів факультету ППО СВ та офіцерів, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації; вдосконалення освітнього процесу підготовки спеціалістів, а також покращення підготовки за фахом.

У статті проведено аналіз розвитку безпілотних засобів повітряного нападу (ЗПН) і прослідковано трансформацію їх завдань від війни у В’єтнамі до активної участі в останніх конфліктах сучасності: в Сирійській Арабській Республіці (САР), на Сході України та в Нагірному Карабасі. Проаналізовано повчальні епізоди зазначених військових кампаній за безпосередньої участі безпілотної авіації. Досліджено тактику й інтенсивність застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і її зміни у часі, розглянуто льотно-технічні характеристики новітніх зразків безпілотної техніки передових держав світу. Зазначено, що типовим завданням БПЛА у сучасному воєнному конфлікті (локальній війні), поступово стає заміна пілотованої авіації для нанесення ударів по засобах протиповітряної оборони (ППО), броньованих цілях на полі бою, скупченнях особового складу, складах пального і боєприпасів тощо. Зроблено висновки щодо сучасного стану і перспектив розвитку безпілотної авіації.

В роботі проаналізовано досвід бойового застосування авіаційної ракети загального призначення (АРЗП) AGM-65 „Мейверик” класу „повітря-поверхня”. Проведена оцінка характеристик АРЗП AGM-65 „Мейверик” як цілі для військ ППО СВ. Наведені її розрахункові діаграми зворотного вторинного випромінювання (ДЗВВ) в сантиметровому діапазоні довжин хвиль. Дані положення можуть бути використані для підвищення ефективності навчання курсантів факультету та тих, що навчаються на курсах підвищення кваліфікації, вдосконалення навчального процесу підготовки спеціалістів факультету, а також якості підготовки спеціалістів за фахом.

На основі аналізу бойових можливостей засобів повітряного нападу(ЗПН), форм і способів їх бойового застосування в локальних війнах та конфліктах визначена проблема забезпечення ефективної та стійкої системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття військ та об'єктів в умовах вогневого впливу з боку противника. Розглядається методика розрахунку характеристик розсіювання складних радіолокаційних об'єктів, зокрема протирадіолокаційних ракет (ПРР). Наведені розраховані діаграми зворотного вторинного випромінювання ПРР AGM-88 HARM в сантиметровому діапазоні довжин хвиль. Проведена інтервальна оцінка усередненої ефективної поверхні розсіювання ПРР при різних кутах опромінення.