The paper presents the analysis of soil and phytomass contamination due to the functioning of air transport. The major issues revealed include extremely high level of soil contamination with petroleum products and an increased content of heavy metals both in soil and phytomass. The toxicity testing has demonstrated considerable pathogenic potential of soil from the airport area.

The level of phytotoxicity of the soil samples artificially contaminated with the aviation kerosene was determined in the work. The dependences of the growth characteristics of the plant test system (flax) on the excess of the approximate permissible concentrations (APC) of the oil product concentration in the soil were identified. The change in the mass of raw material depending on the level of aviation kerosene contamination of soil samples was determined. A decrease in the plant growth activity with an increase in the content of aviation fuel in the soil was established. It was found that there is a hormesis effect at certain concentrations of aviation kerosene in the soil. The comparison of the concentration dependences of the action of petroleum products on the growth rates of seedlings and their dependence on the distance to the source of pollution allowed in the latter case to conduct a kind of "dosimetry" on exposure concentrations when the petroleum product concentration was not determined.

Мета: вивчення взаємодії природних та антропогенних факторів та їхніх наслідків у системі «природне середовище (р. Ірпінь) – антропогенно-змінене середовище (р.Нивка)». Методи: для визначення структурно-функціональних змін техногенно забруднених гідроекосистем були застосовані гідрохімічні, токсикологічні та біологічні методи, а також методи математичної статистики для обробки та узагальнення отриманих експериментальних даних. Результати: запропоновано визначати  динаміку змін механізму біотичної саморегуляції під впливом модифікуючих (антропогенних) факторів, на прикладі системи із двох складових –  «природне середовище (р.Ірпінь) – антропогенно змінене середовище (р.Нивка, права притока р.Ірпінь)». Запропоновано додатково розширити можливості екологічної оцінки за рахунок впровадження інтегрального показника −  індекса екологічної відповідності. Обговорення: отримані результати обумовлюють необхідність подальшого дослідження структурно-функціональних особливостей розвитку гідроекосистеми р.Ірпінь у просторі і часі. Оцінка впливу антропогенних факторів на стан гідроекосистеми дозволить скорегувати природоохоронну діяльність стосовно покращення екологічного стану об'єкта рибогосподарського і рекреаційного призначення р.Ірпінь. Об’єднання р. Нивка та р. Ірпінь в єдину систему  «природне середовище-антропогенно змінене сереовище» дозволить отримати об’єктивну оцінку антропогенних змін в гідроекосистемах. Введення індексу екологічної відповідності дозволить в повній мірі охарактеризувати інтенсивність внутрішньоводоймених процесів у річках.

No abstract

No abstract