The widespread proliferation of information and communication technologies and the task of meeting the sustainable development goals by overcoming the uneven access of the younger generation to information and communication technologies require the presence of the high level of the ICT competence and the ability to carry out tutoring activities in the information society for teachers-to-be. The paper offers the methodological approaches (contents, methods, tools, and technologies) of forming the tutor ICT competence in the process of future teachers’ professional training. The educational content, which aims at building the ICT competence of teachers as tutors is distributed over the entire period of students’ study at higher educational institutions. During the study of compulsory subjects in the Bachelor program and the "Organization of distance learning in the educational institution" elective discipline in the Master program, students are familiarized with theoretical and methodological aspects of the use of ICT in tutoring. The main method of forming the tutor ICT competence is the portfolio method, in particular, the use of e-portfolio. As the main means of the formation of the tutor ICT competence, computer training programs, e-resources, Internet resources, mobile applications, virtual and augmented reality are determined. E-mail, blogs, social networks, webinars, chats have been used as the technologies of network interaction for forming the tutor ICT competence. In order to identify effective methodological approaches to the formation of the ICT competence of future teachers as tutors, the study has been conducted based on the collection of information by means of questionnaires and statistical processing of the results. The analysis of the results of the pedagogical experiment and comparison of indicators of control and experimental groups before and after the study have shown the effectiveness of the proposed methodological approaches to the formation of the tutor ICT competence. Implementation of these methodological approaches has become possible due to the introduction of information and educational environment with distance learning technologies and information and communication technologies as its main components.

Представлено головні положення проєкту Концепції освіти дітей раннього та дошкільного віку, яку розглянуто на засіданні Президії НАПН України 27 лютого 2020 р., та оприлюднено для громадського обговорення на вебсайті НАПН України. У доповіді-презентації розкрито мету Концепції, яка полягає у забезпеченні системних змін в освіті дітей раннього та дошкільного віку, управлінні системою дошкільної освіти на різних її рівнях задля формування стратегічного ресурсу країни – якісного людського капіталу. Обґрунтовано актуальність і доцільність Концепції, наведено чітко вибудовану її структуру та охарактеризовано п’ять розділів: «Стан освіти дітей раннього та дошкільного віку в Україні»; «Стратегічні напрями розвитку освіти дітей раннього та дошкільного віку»; «Законодавчі й управлінські передумови реалізації концепції»; «Фінансування»; «Очікувані результати»; «Ризики, пов’язані з реалізацією концепції» та списку використаних термінів. Концептуальні засади модернізації системи дошкільної освіти розроблені з ініціативи вчених НАПН України та законотворців, а також за участю науково-педагогічних працівників і освітян. З-поміж авторів / укладачів проєкту Концепції: В.А. Воронов, голова підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; Н.В. Гавриш, гол. наук. співр. лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України, докт. пед. наук, професор; Л.В. Канішевська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання НАПН України, докт. пед. наук, професор; Т.О. Піроженко, завідувачка лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, докт. психол. наук, професор, член-кореспондент НАПН України; О.Д. Рейпольська, завідувачка лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України, канд. пед. наук, доцент; С.О. Сисоєва, академік-секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України, докт. пед. наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України.

The results of the All-Ukrainian Preschool Week, which took place on September 20-24, 2021 are enlightened. For the first time since the independence of Ukraine, the celebrations of the Preschool Education Day lasted for a week, and the events were large-scale and diverse. On the initiative of the Ministry of Education and Science of Ukraine, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, All-Ukrainian Public Organization “Association of Preschool Education Workers” and with the support of the Subcommittee on Early Development and Preschool Education of the Verkhovna Rada of Ukraine Committee on Education, Science and Innovations, a number of events were held online and offline. Among the event participants were leading researchers, higher education and in-service teacher training institutions’ academic staff, and representatives of preschool education.

Діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2020 р. спрямовувалася на теоретико-методологічне й науково-методичне забезпечення функціонування та розвитку національної системи освіти відповідно до пріоритетів державної освітньо-наукової політики, визначених стратегічними і програмними документами. У виданні представлено результати роботи академії, її підвідомчих установ, колективів вчених, дійсних членів і членів-кореспондентів. Охарактеризовано виконання статутних завдань НАПН України та розкрито кадровий потенціал установ. Наведено найвагоміші наукові здобутки вчених академії за результатами виконання фундаментальних і прикладних досліджень із зазначенням соціального ефекту впровадження. Представлено роботу загальних зборів і методологічних семінарів, а також Президії НАПН України. Всебічно висвітлено експериментальну, видавничу, науково-організаційну, науково-експертну, освітню, міжнародну, науково-інформаційну діяльність, співпрацю з органами державної влади і науковими організаціями, представлення наукових періодичних видань та публікацій вчених у світовій системі наукових комунікацій, проведення науково-практичних масових заходів, а також фінансове забезпечення. Для освітян, науковців, управлінців, усіх, хто забезпечує функціонування і розвиток освіти, її науковий, методичний, експертний і консультативний супровід, здійснює наукові дослідження та експериментальні розробки і галузі освіти, педагогіки і психології.