Шумська С.С., канд. екон. наук, провідний науковий співробітник Інститут економіки та прогнозування НАН України ПЕРСПЕКТИВИ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ФОНІ ГЛОБАЛЬНИХ ТРЕНДІВ Представлено динаміку довгострокових трендів розвитку світової економіки, країн з розвиненою економікою та країн, що розвиваються. Детально розглянуто фактори, що визначають глобальні перспективи економічного розвитку та безпосередньо впливатимуть на Україну. Названо причини песимістичних та оптимістичних прогнозів експертів на майбутній розвиток подій. За допомогою фільтра Ходріка-Прескотта шляхом виділення трендової та циклічної компонент отримано оцінку темпів змін потенційного ВВП України. Побудовано економетричні моделі, які підтверджують наявність статистично значущого впливу податкової та монетарної політики на довгостроковий тренд розвитку країни та розрив ВВП 1. К л ю ч о в і с л о в а : темп економічного зростання, довгостроковий тренд розвитку, циклічна компонента, потенційний ВВП, розрив ВВП, економічна політика, економетрична модель. Постановка проблеми. Поширення глобалізаційних процесів та активне включення в них малих економік зумовлює залежність розвитку цих країн від існуючих тенденцій та майбутніх трендів світової економіки. У такому випадку при розробленні стратегії, виборі тактики та обґрунтуванні заходів політики у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періодах, окрім урахування переваг, про які свідчать позитивні закономірності розвитку глобального світу, національні уряди мають брати до уваги і глобальні загрози, що є своєрідною платою за відкритість економіки. Україна у глобальному вимірі є малою економікою-її частка у світовому ВВП незначна, більш того, вона знизилась із 0,971% у 1992 р. до 0,294% у 2016 р. Навіть за оптимістичними сценаріями експерти МВФ не прогнозують у найближчому майбутньому зміни позиції України: у 2018-2022 рр. її частка у світовому ВВП іще зменшиться і коливатиметься в діапазоні 0,289-0,292%, не досягаючи навіть до кризового рівня 0,489% (2007 р.). Це означає, що за такого сценарію Україна розвиватиметься повільно, а її темп зростання буде недостатнім, щоб зберегти навіть свої нинішні позиції у світі. Критичний аналіз такого розвитку подій актуалізує питання: наскільки економіка України наблизилась до межі своїх виробничих можливостей і яка економічна політика (в рамках дії глобальних факторів) буде ефективною, щоб забезпечити не тільки відновлення, а й прискорення темпів економічного зростання? Шумська С.С.

Among the acute problems of the last decades world economy development, the article deals with the problem of identification and monitoring of macroeconomic imbalances, which is especially relevant for countries of different size, geographical location and role in geopolitics. For Ukraine, which has chosen the European path of development, the adaptation of the European methodology for identifying imbalances is one of the homework tasks that involves building a system of micro-and macro-prudential policies that can mitigate the negative impact of existing ones and prevent the emergence of new imbalances. In the context of the need for timely identification of macro-imbalances that hinder economic dynamics and lead to the unfolding of financial and economic crises in Ukraine, the scientific novelty of the study is to carry out an analytical and quantitative assessment of the external and internal imbalances scales, that were accumulated in the domestic economy, and the empirically test of hypotheses regarding their negative impact on economic growth and stability. On the basis of the European Macroeconomic Imbalance Procedure (MIP Scoreboard), was conducted to analyze the dynamics of the main indicators, that indicate the presence of imbalances in the foreign and domestic sphere, and the labor market in Ukraine. In particular, the long-term nature of the imbalances is indicated by the monitoring of indicators: current account balance, net international investment position, export market share, real effective hryvnia exchange rate, general government gross debt, youth unemployment rate. The conducted regression analysis and econometric models, constructed for the period 2001-2018, confirmed the presence of statistical influence of the dynamics of indicators, which are the main indicators of imbalances in the MIP Scoreboard, on the growth of Ukraine. The realization and estimates of the probit model confirmed the high likelihood of a crisis in the short term due to the accumulated and the formation of new imbalances in various areas of the Ukrainian economy,that is threatening and may lead to a decrease in the country's competitiveness, and to financial instability. The authors emphasize the need to develop and implement into national practice the MIP Scoreboard procedure, taking into account national specificities for early detection of stability threats and timely crisis prevention, since the accumulated problems, in addition to their negative impact on economic dynamics, can also have negative socio-political consequences.

Шумська С.С., канд. екон. наук провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ Розглянуто міжнародний досвід та методи центральних банків,що сприяли економічному розвитку своїх країн. Проведено аналіз принципів і результатів поточної грошово-кредитної політики Національного банку України у контексті можливостей монетарної підтримки відновлення економічного зростання. Показано, що особливості реалізації сучасної монетарної політики в Україні і, зокрема, якісної зміни природи емісії гривні призвели до зменшення реальних грошей в економіці, уповільнення кредитування клієнтів, зниження довіри та зростання інфляційних очікувань. Для аналізу стабілізаційної функції монетарної політики здійснено оцінку потенційного ВВП (trend 1993-2014), отриманого за допомогою фільтра Ходріка-Прескота шляхом виділення трендової та циклічної компонент. Для оцінки впливу змін реальної грошової маси на темпи реального ВВП проведено модельні розрахунки, які на основі коефіцієнта еластичності дали змогу отримати прогнозні оцінки ВВП у 2015 р. Обґрунтовано необхідність коригування поточної політики та виділено напрями змін, які в рамках впровадження інфляційного таргетування не прискорюватимуть цінову динаміку, а сприятимуть підтримці економічного зростання. К л ю ч о в і с л о в а : економічне зростання, монетарна політика, грошова пропозиція, інфляційне таргетування, прогноз.

This paper presents the first findings of the Ukrainian Undeclared Work Survey (UUDWS) that was conducted in the end of 2017. UUDWS is a direct method that aims to estimate the size and the nature of the undeclared work in Ukraine. This is the first survey of its kind in Ukraine and it takes into account both the demand and the supply side of the undeclared work in Ukraine. Our findings reveal that about 7 % of the respondents admitted having worked undeclared in the past 12 months, whereas about 46 % know someone who works undeclared, and every third respondent estimated that at least 50 % of the population of Ukraine work undeclared. The majority of the undeclared workers are between 35 to 54 years old, live in urban areas, and consider themselves asunemployed, employees, and self-employed. The main undeclared activities provided include home maintenance or home improvement services, selling farm produced food, gardening, car repairs, and selling goods/services associated with their hobbies. Among the main reasons for working undeclared are difficulties to find a regular job, seasonal nature of the work, common practice to work undeclared, the fact that the State does not do anything for people, and mutual benefit from undeclared work. The results contend that Ukrainian employees have low protection in terms of their salary, as a significant part is paid in the "envelope". Finally, informal work generates on average a lower income than the formal one. In our research in progress, we address the perceptions and acceptance of undeclared work in Ukraine, as well as assess its main determinants.

The purpose of this article is to identify the problems that limit the growth of welfare in Ukraine and to provide quantitative estimates of the impact of key factors that influence its level and development trend, taking into account the proposed three-level approach to determining the components of human welfare. Methodology. In order to assess the level and dynamics of changes in the well-being of the Ukrainian population, methods of statistical information analysis, results of sociological surveys and econometric modeling were used. Results. Based on the generalization of theoretical concepts of formation and methods of assessing welfare, the article presents the author's three-level approach to determining the components of human welfare, which includes: the basic or material level, the medium or psychological-emotional level, as well as the higher or spiritual level. Estimates of the pre-war level of welfare of Ukrainians are presented based on the analysis of the results of implementing the task of reducing poverty in Ukraine within the framework of achieving the Sustainable Development Goals (SDG1 – No poverty) as important landmarks on the road to European integration. The results of regression analysis and quantitative assessments of the impact of the key macroeconomic indicators (consumer price inflation, unemployment rate, foreign debt), as well as the indicator of crisis phenomena on the welfare of Ukrainians at different time intervals confirmed the importance of the selected factors explaining the trend of changes in the well-being of the population. The article reflects the negative impact of external factors on the welfare of Ukrainians, namely Covid-19 and Russia's military aggression. The results of sociological surveys are presented, confirming the negative effects of the pandemic and the terrible consequences of the military invasion of Ukraine; showing the losses that will have a long-term impact on various aspects of the lives of Ukrainians. The importance of humanitarian and charitable international assistance to Ukraine was emphasized. Practical value. An extended interpretation of the structure of the concept of well-being allows to consider in practice a wide range of factors that determine it, as well as its quantitative assessments, which are necessary for the justification of policy measures aimed at restoring the level of well-being of Ukrainians as a result of COVID-19 and military aggression, as well as increasing their welfare in the post-war period.