No abstract

Метою роботи є методичні аспекти формування академічної доброчесності у майбутніх вчителів інформатики під час викладання освітнього компоненту «Вступ до фаху»; досліджено суть поняття академічної доброчесності, наповнення інформаційної бази у відкритому доступі, за допомогою якої здійснюється популяризація принципів академічної доброчесності та підвищення рівня обізнаності всіх учасників освітньо-наукової діяльності у питаннях академічної доброчесності у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, зміст академічної доброчесності стосовно формування особистісних та професійних характеристик вчителя інформатики; визначено ставлення до проявів академічної недоброчесності серед майбутніх учителів інформатики. Досліджено сфери академічної культури ЗВО, її елементів та функцій. Розглянуто навички наукової діяльності як складової частини фахової компетентності вчителя інформатики. Висвітлено європейський досвід з формування академічної доброчесності майбутнього вчителя інформатики. Окреслено ставлення до проявів академічної недоброчесності під час навчання серед майбутніх учителів інформатики та значення співпраці з роботодавцями та стейкхолдерами для розуміння суті того фахівця, якого вони очікують отримати; значення обміну науковими знаннями та ідеями на основі взаємної поваги та усвідомлення відповідальності за результати наукових дій. У роботі визначено можливості підвищення рівня академічної доброчесності майбутніх учителів інформатики шляхом відповідності чинному законодавству, вироблення доброчесного середовища на факультеті, ЗВО та розвитку особистісного духовного потенціалу учасників освітнього процесу через Кодекс академічної доброчесності ЗВО, «Положення про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у науково-дослідній діяльності здобувачів вищої освіти і науково-педагогічних працівників Волинського національного університету імені Лесі Українки», які націлені на сприяння осягненню і прийняттю сенсу академічних чеснот, усвідомленню їх цінності та необхідності, їх реалізації в педагогічній, науковій, навчально-пізнавальній діяльності.

У статті розкрито дидактичні можливості комп’ютерного моделювання у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів фізики, математики та інформатики. Встановлено, що на сучасному етапі інформатизації освіти важливе місце посідають міждисциплінарні знання, нові інформаційні технології та вміння їх застосування в освітньому процесі. З огляду на це, підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця неможлива без уміння застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі, здійснювати інтегроване навчання учнів. Встановлено, що розвиток фізики та інших наук відбувається в тісній єдності з розвитком методу моделювання. Моделювання в освітньому процесі одночасно виступає методом наукового пізнання, є частиною змісту навчального матеріалу різних дисциплін (предметів) та ефективним засобом їх вивчення. Особливо зросла роль в науці й освітньому процесі методу моделювання із появою комп’ютерних моделей. Використовуючи моделі, які реалізовані за допомогою програмних засобів, дослідник може змінювати відповідні параметри досліджуваного об’єкта, встановлювати функціональні залежності між відповідними величинами тощо. Поряд з тим, для оволодіння моделюванням як методом наукового пізнання студенту (учневі) недостатньо ознайомитись із поняттями моделі та моделюванням, проводити дослідження із використанням комп’ютерних моделей. Потрібно, щоб студенти (учні) були залучені до процесу створення комп’ютерних моделей. Це дозволить студентам (учням) ознайомитись з етапами побудови комп’ютерних моделей, глибше зрозуміти суть логічних відношень між оригіналом і комп’ютерною моделлю. Встановлено, що одним із інструментів створення комп’ютерних моделей на мові програмування Java є технологія JavaFX. Вона дозволяє створювати додатки з використанням візуальних ефектів, трансформації та анімації зображень, декларативного способу опису інтерфейсу за допомогою мови розмітки FXML, стилізації інтерфейсу за допомогою CSS та ін. Проілюстровано процес створення комп’ютерної моделі на основі JavaFX у лабораторній роботі «Рух молекул газу під дією сили тяжіння», яку студенти виконують при вивченні курсу «Моделювання фізичних явищ і процесів».