<p style="text-align: justify;">The purpose of the study was to determine whether emphasising the managerial domain of the preservice preschool teachers’ curriculum is capable to improve their management and leadership skills. This study used the mixed-method methodology that combined the exploratory design and the experimental design. It included three basic phases such as feasibility assessment of making changes to the curriculum, intervention, and controlled observation, followed by the analytical phase. It was proved that the university curriculum upgraded the training approach by using the guided interim directorship. This change addressed the Professional Standard requirements for the preschool heads as well as job requirements. The intervention produced a positive shift in students’ skills of micromanagement, long-term planning, communicating vision, emotional control, and mentoring. There was a shift from the basic level of management skills before the intervention to the intermediate level of the skills after the intervention. The number of students with a superior level of skills increased by 11.54% as well. The students’ comments concerning the integration of the managerial component into the curriculum were complimentary. The observers’ reports suggested that they appreciated the students' work which was the outcome of the updated curriculum.</p>

У статті проаналізовано сутність поняття мистецтво ландшафтного дизайну як гармонійного розвитку особистості, формування ціннісного ставлення до краси, загальної культури, що є основою моральності, а також творчого підходу до життя та розкрито його інструмент формування основ художньо-конструкторських умінь дітей старшого дошкільного віку, який розглядається як індивідуальна траєкторія, власна особлива проєктна художньо-конструкторська діяльність: створення естетичного, художнього, закінченого образу  ̶ композиції і поліпшення функціональності простору, за допомогою засобів ландшафтного дизайну. Залучення старшого дошкільника до мистецтва ландшафтного дизайну збагачує особистий, індивідуальний досвід взаємодії зі світом, і допомагає йому навчитися проникати у внутрішній світ природнього довкілля. Занурення дитини старшого дошкільного віку у світ мистецтва ландшафтного дизайну передбачає: формування здатності емоційно-чуттєво сприймати об’єкти і явища довкілля; забезпечення умов для самовираження і власного ставлення до створюваного дизайну.

The aim of the article is to conduct a comparative analysis of the socialization practices of preschoolers with general speech underdevelopment in Ukrainian and Swedish preschool educational institutions. The research methodology involved the gradual application of a set of interrelated methods, such as theoretical analysis, systematization, and generalization of data from general and specialized psychological-pedagogical and methodological literature on the researched problem. The findings suggest that there are differences in socialization practices between the two countries: Ukrainian preschool educational institutions focus more on discipline and obedience, while Swedish institutions prioritize play and collaboration. The study concludes that socialization practices in preschool educational institutions play a significant role in supporting the development of social skills among preschoolers with general speech underdevelopment.

У статті розкрито сутність еколого доцільної поведінки як екологічне розуміння дітьми старшого дошкільного віку важливості доречного поводження себе у довкіллі задля підтримання екобалансу і гармонії з природою; здійснено аналіз характерних проявів цієї поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Еколого доцільна поведінка старших дошкільників складається із сукупності взаємозалежних структурно-змістових компонентів: емоційно-ціннісного (ставлення до природи як до цінності та усвідомлення єдності з природним світом); інформаційно-пізнавального (екологічно узгоджена діяльність в природі на основі еколого-природознавчих знань, основними серед яких є уявлення про зв’язки й залежності в природі); діяльнісно-дієвого (вольової діяльності у природному оточенні, самообмеження власних бажань та змотивована поведінка до природи).Експериментальний аналіз представленості компонентів еколого доцільної поведінки засвідчив, динаміку вивищення її рівнів, що зумовлено оновленням еколого розвивальним середовищем закладу дошкільної освіти та дієвістю педагогічного супроводу як механізму тривалої трьохсторонньої суб`єкт-суб`єктної взаємодії «педагог-діти-батьки», для якої характерно переважне використання інтерактивних методів (екологічний проект, що включає комплекс різних видів практичної діяльності дітей, зокрема, трудової, дослідницької та ігрової, метод «заняття-подорожі» під час, якого діти заплющують очі і уявно потраплять у потрібне місце; правила поведінки в природі зображуються у вигляді екологічних знаків, метод «картинна галерея», ознайомлення дітей з явищами природи за допомогою картин: «Осінь над Дніпром» С. Шишко; «Весна в Україні» С. Васильківський; «Вітер в березні» М. Бурачек та прийоми («навушники», прослуховування у навушниках звуків моря, лісу, явищ природи; «бінокль», споглядання об’єктів природи на задньому плані); праця в природі з використанням мультимедійних засобів; ланцюг логічних запитань допомагає знайти вирішення тієї чи іншої проблеми або з’ясувати її причини; схеми-моделі з їх допомогою складають описові розповіді, дотримуючись послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, де зустрічається в природі); прийом екологічної емпатії та екологічної рефлексії спонукає до самоаналізу вчинку у природі та форм, реалізація яких відображає якісні зміни в емоційно-мотиваційній, діяльнісно-поведінковій та пізнавальній сферах тощо.

Постановка проблеми. Зміст сучасної дошкільної освіти значною мірою зумовлюють зміни у програмово-методичному забезпеченні, що створюється на ґрунті наукових і методичних напрацювань провідних уче-них минулого й сучасного. З огляду на це, дослідження еволюції програ-мово-методичного забезпечення ігрової діяльності дітей дошкільного віку (друга половина XX -початок ХХІ століття) дає змогу виявити як його досягнення, так і недоліки, осмислення яких сприяє позитивним змінам сучасної теорії і практики дошкільної освіти, зокрема й ігрової діяльності -провідної для дітей дошкільного віку.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукового фон-ду з досліджуваної проблеми засвідчив, що трансформації програмово-методичного забезпечення ігрової діяльності дітей дошкільного віку в Україні комплексно й системно в обраних хронологічних межах не вив-чалися. Певною мірою її торкалися вчені в руслі досліджуваних ними питань: теоретичні засади ігрової діяльності й процесу становлення та розвитку змісту програмово-методичного забезпечення ігрової діяльності в суспільному дошкільному вихованні (К. Дьяконова, Т. Філімонова, Н. Ку-дикіна та ін.); психологічні (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, Г. Люблінська та ін.) та педагогічні засади ігрової діяль-ності дітей дошкільного віку (Л. Артемова, А. Богуш, Г. Григоренко, Р. Жуковська, Н. Кудикіна, Н. Луцан, Д. Менджерицька, І. Школьна, К. Щербакова, О. Янковська та ін.); розвиток дошкільної освіти в Украї-ні у різні історичні періоди (Л. Артемова, Л. Батліна, С. Попиченко, Т. Сте-панова, І. Улюкаєва та ін.) та в різних регіонах (О. Венгловська, С. Діт-ковська та ін.).Мета статті зумовлюється потребою в аналізі й систематизації еволюції програмово-методичного забезпечення ігрової діяльності дітей дошкільного віку та джерельної бази дослідження.Важливу роль у наукових дослідженнях відіграє аналіз проблеми, який сприяє виокремленню питань, що потребують більш детального роз-гляду та є фундаментом наукового пошуку, що, зі свого боку, дає змогу окреслити еволюцію програмово-методичного забезпечення ігрової діяль-ності дітей дошкільного віку в досліджуваних періодах. Еволюцію вчені вважають науковим процесом змін, розвитку педагогічного дослідження, тобто способом досягнення поставленої дослідником мети. Зокрема, Н. Гу-пан розглядає еволюцію окремої педагогічної проблеми як аналіз науко-вого пошуку певного хронологічного періоду (кількох десятирічь, століття).Послуговуючись наведеним тлумаченням та відсутністю педагогіч-них праць, у яких цілісно й системно було проаналізовано еволюцію оз-наченої проблеми, узагальнимо наукові надбання досліджуваної пробле-ми, а саме, трансформації програмово-методичного забезпечення ігрової діяльності дітей дошкільного віку (друга половина ХХ -початок ХХІ ст.).