Тенденції становлення цифрової економіки в глобальному економічному просторі Анотація. В статті досліджено необхідність трансформації економіки в цифровий формат в умовах глобальних цифрових технологій. Метою статті є визначення сутності цифрової економіки, її взаємозв'язку з традиційною економікою, становлення цифрової економіки в суспільстві. Окреслено сутність термінів «цифрова економіка», «цифровізація», «інформатизація», визначено, що цифровізація-це сучасний етап розвитку інформатизації, що відрізняється переважаючим використанням цифрових технологій генерації, обробки, передавання, зберігання та візуалізації інформації. Установлено, що важливим в становленні цифрової економіки в суспільстві стає людський капітал, який розвиває технології штучного інтелекту, а це проявляється на переході від обробки даних до подання та обробки знань. Основою цифрової економіки є цифровізація виробництва. Проаналізовано ряд переваг і негативних тенденцій, які надають цифрові технології промисловому виробництву. Зосереджено увагу на ряді глобальних змін, які спостерігаються у суспільстві внаслідок впровадження процесу цифровізації. Підсумовано, що цифровий вектор економіки на сьогодні представляється скоріше моделлю далекого майбутнього. Аналізуючи тенденції становлення цифрової економіки її доцільно розглядати як економіку нових бізнесмоделей і нових ринків, що забезпечує конкурентну пропозицію.

ПРИНЦИПИ ЛІНГВІСТИЧНОГО КОНСТРУЮВАННЯ ЕМОЦІЙ У ДИСКУРСІУ статті висвітлено основні аспекти, згідно яких відбувається конструювання емоцій у дискурсі, а саме залучення соціокультурних чинників, побудова типової комунікативної ситуації і вибір відповідних лінгвальних засобів. Процес конструювання емоцій у дискурсі постає як процес взаємодії когнітивних, ситуативних і соціально-культурних чинників, зумовлений характеристиками емоцій як психологічних процесів. У статті, опираючись на лінгвістичну конструктивістську теорію емоцій, здійснено контекстуальний, дискурсивний аналіз та контент-аналіз об'єктивації емоції в дискурсі на основі дистресу (distress) в англомовному медіа-дискурсі. У результаті, виокремлено соціокультурні чинники конструювання дистресу й типові предметно-референтні ситуації, залучені для трансляції емоційного смислу.Ключові слова: дискурс, емоція, комунікативна ситуація, конструювання, предметно-референтна ситуація.Постановка проблеми. Когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення емоцій зосереджує увагу на суспільній природі емоцій і їх культурно-специфічних аспектах. Емоції постійно залучені у комунікацію і тому є динамічними сконструйованими інтерактивними процесами. Форму і зміст емоцій як соціальних конструктів визначають контексти, які містять суб'єктивну оцінку учасниками комунікації подій і відображають функціональні характеристики емоцій як психобіологічного, соціального і культурного адаптаційного механізму. Емоції завжди спрямовані на об'єкт, що є проявом їх інтенційності, вони культурно-специфічні (Barret), так як відображають поняття норми, характерне для певної спільноти і пов'язані з оцінкою ситуації як сприятливою/несприятливою для індивіда. Тому вивчення ролі емоцій e комунікативній взаємодії через дослідження їх ролі в побудові дискурсу є актуальним.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорія конструювання емоцій бере свій початок з часів Стародавньої Греції, коли філософ Геракліт стверджував, що «ніхто не увійде в одну річку двічі», тому що лише розум сприймає постійно мінливу річку, як чітке «тіло» води (Barrett 32). Соціальний конструктивізм як напрямок дослідження емоцій з'явився у психологічній науці з метою вивчення ролі соціальних цінностей у процесі взаємодії в соціумі і в подальшому знайшов свій розвиток в лінгвістичних студіях. Теорія конструктивізму наголошує на тому, що емоції формуються в той момент, коли відбуваються біологічні процеси у людському мозку і тілі. Увага зосереджена на тому факті, що емоції хоча і біологічно керовані природні явища, але здатні бути підпорядковані соціальним правилам, керовані ними і тому соціально сконструйовані. Процес конструювання відбувається через культурні норми, власний досвід людини і ситуаційні чинники (Lewis et al. [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20].Теорія конструювання емоцій базується на трьох принципах: соціальному конструктивізмі, який акцентує увагу на важливості ролі соціокультурних чинників, психологічному конструктивізмі, згідно якого емоції будуються базовими системами головного мо...

The aim of the research is to discover the pedagogical and cultural ideas of baron М. О. Korf and their impact on the modern monitoring of quality of education. The pedagogical ideas of baron М. О. Korf refering to the problem of monitoring of quality of education are exposed in the article. In fact he was the first person in Ukraine and Russia who started verification of knowledge of peasants and students. The research methodology is based on the principles of historicism, system-formation, scientific character, verification, the author’s objectivity, moderated narrative constructivism, and the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and specially pedagogical (empiric, historical comparative) methods. The scientific novelty of the article consists in the fact that for the first time in history of pedagogics it was found out on the basis of works of Mykola Korf and publications of researchers of his inheritance that a teacher tested the knowledge of peasants and students of elementary school and then made a report. A question for conversation was divided into two categories: those which analytically name an object and offer child to define the sign and the ones that enumerate signs synthetically, not naming an object, and offer to thinking of child to recreate an object according to its signs. Nowadays there is the idea that the founder of the world monitoring of quality of education is the American association of Progressive Education Association in the of United States. However, we prove that Mykola Korf measured the quality of knowledge of students, conducted monitoring of quality of knowledge, considerably before associations. Conclusions the results of research allow to assert that the pedagogical ideas of baron M. O. Korf can be considered as basic developments of modern theory and practices of monitoring of quality of education because he organized the research before American association of Progressive Education Association in the of United States. Key words: monitoring, knowledge, methodology, conversation, pedagogical ideas.

Background: The relevance of our research, above all, is theoretically motivated by the development of extraordinary scientific and practical interest in the possibilities of language processing of huge amount of data generated by people in everyday professional and personal life in the electronic forms of communication. Linguopersonology is a new research area for modeling particular linguistic personality. Purpose: The purpose of the article is to clarify the essence of the method of deep learning, to describe the known and potential obstacles to the applying of that method to the linguistic data; and to analyze existing and perspective approaches to their overcoming. Results: Amount of training data, dealing with new data, fuzzy and syncretic data, ignoring hierarchical language and speech structure and linguistic knowledge are main DL problems. Discussion: One way to deal with DL problems is spontaneous unsupervised learning, representing data in the form of movies, and building systems, which are capable to choose and achieve goals. Another way is building hybrid DL systems, which use previous and some linguistic data.

the functional load of primary prepositions, which is reflected in their functional semantic paradigms. Perspective is the consideration of prepositions in other discursive practices, the establishment of a holistic functional semantic paradigm of primary prepositions, the manifestation of the range of their synonymy, antonymy, and others.