Т.В. ПОЛЕЖАЕВА, кандидат филологических наук, доцент кафедры славянской филологии Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки (г. Луцк) БАСНЯ И «БАСЕННАЯ ПРОДУКЦИЯ» В СОВРЕМЕННОМ ИНТЕРНЕТ-ПРОСТРАНСТВЕ У статті розглянуто як вдалі приклади сучасної байкової творчості, так і зразки «небайкової» продукції з інтернет-простору. Для аналізу відібрано твори відомих і маловідомих авторів із сайтів «Стихи.ру», «МыПишем.ру», «Бизона.ру». Увагу звернуто на принципи створення «сучасної байки» і її відповідність канонам традиційної байки як жанру. Окремо вибірково проаналізовано творчість Влада Маленка (актора і режисера Московського театру на Таганці, члена Спілки письменників та Спілки театральних діячів Росії, лауреата літературної премії імені А.П. Чехова «За відродження російської сатири»). Проаналізовано книгу Маленка «Сир випав...», байки «Гламурна креветка», «Кріт в запої», «Ондатра в театрі», «Праска і м'ясорубка», «Попса», «Театр грошей». Також проаналізовано зразки сучасної байкової творчості, автори яких не віднесені до визнаної письменницької аудиторії, але є активними учасниками «реанімації» сучасної байки. Володимир Олішевський (інтернет-журнал Аlekbort.) «Сучасна байка "Будьте ввічливі на дорогах"» (прозова форма) з ліричним сарказмом у вигляді відступів. Також проаналізовано байки Володимира Шебзухова «Наукова праця», Бориса Ознобишина «Слон, Бізон і Моська (політична байка)», «Байка про невидимий світ» ДадліФенікса («Бізона.ру»), Святовита Кузельнікова «Біс забрався», Олександра Ілларіонова «Вчило Курку Яйце», Ігоря Красавіна «Капуста», висвітлено тему бізнесу, співвіднесення з політикою, мораллю і моральністю сучасності. Байка Сергія Прилуцького «Зовсім як калюжа», Олександра Шнайдера «Звіринець» та ін. В їхніх творах змінюється тематика, більший акцент робиться на приватні конкретні події сьогодення. Стиль рясніє розмовною, побутовою, іноді грубо-зниженою лексикою. Яскравою художньою рисою таких байок стала іронія, сарказм, алегорія, гіпербола і невід'ємна наявність моралі, в основному в кінці тексту, яка іноді супроводжується окремо словом «мораль». Також зустрічається величезна кількість байок, які байками по суті не є, але названі авторами такими-«Байка про невидимий світ» ДадліФенікса. Погодитися з авторською назвою філософського вірша можна лише через етимологію самого слова «байка»-«бати», що означає «говорити», «баїти», тобто по суті це «байка», «сказ», «розповідь», «історія». Часто сучасні автори, створюючи гідні зразки віршованого мистецтва, не звертають уваги на відсутність у своїх текстах основоположних принципів байки як жанру, замінюючи їх афористичністю, метафоричністю, одночасно не враховуючи обов'язковість алегорії та дидактики.