One of the most important options of a favorable course of pregnancy, fetal development and physiological delivery is a balanced and preserving psycho-emotional condition of a woman during pregnancy. In order to study peculiarities of psycho-emotional condition of pregnant women-displaced people, dynamic prospective examination of 96 pregnant women in term of gestation more than 22 weeks (the main group) and 34 pregnant women from the local area (the control group) was conducted. According to STAI data, the mean score of the state anxiety in the main group was 1,6 times higher, personal anxiety — 1,4 times. According to results of the testing by I.V. Dobrjakov, the optimal PCGD type was characterized for 36 (37,5%) pregnant women-displaced people, 24 (25,0%) — hypogestognostic, 9 (9, 4%) — an euphoric, 18 (18,7%) — an anxious, 9 (9,4%) — a depressive. However, every second pregnant woman from the control group had optimal PCGD type – 20 (58,8%; p<0, 05), 12 (35,3%) — a hypogestognostic, 2 (5,9%) — an euphoric. The results of the testing by L. M. Rabovaluk confirmed, that almost all pregnant women of the control group had shown a low anxiety rate, at the same time, choosing the statements of the test, every fifth pregnant women of the main group (21–21,9%) obtained high diagnostic points, which give evidence of high anxious, depression presence. The study of indicators of anxiety, depression and violations of the attitude to pregnancy among pregnant women-displaced person will allow to individualize the approaches to antenatal observation, improve the quality indicators of a mother’s and newborn’s health.

This article presents current data about the perinatal effects of prolonged stress on pregnant women during the COVID-19 pandemic. The peculiarities of the postcovid syndrome in general and in the female population in particular are determined. Peculiarities of pregnancy and perinatal consequences after coronavirus infection, as well as manifestations of postcovid syndrome in this group of women are considered. There is an increase in the frequency of anxiety and depressive disorders in pregnant women and women in labor during the pandemic and their impact on the fetal brain and its subsequent mental state.The specific effects of long-term stress have been identified: it has become known that pregnant women during the pandemic are exposed to prolonged stress, which affects the course of gestation. Among the most common conditions under the stressors impact (illness of the woman or her close environment, loss of relatives and acquaintances, existence in limited physical and communication space, deterioration of financial condition, etc.) should be noted the increasing risk of abortion up to 17–28%; exacerbation during pregnancy of chronic somatic diseases (hypertension, diabetes, metabolic syndrome, chronic pancreatitis, neurological and mental illness, etc.); increase in body mass index on the eve of pregnancy and pathological weight gain; strengthening of nutritional deficiencies (folate, iron, magnesium, vitamin D, iodine, etc.).The timely detection and possible ways to correct these conditions are considered, given the transition to remote methods of monitoring pregnant women in quarantine. Organizational , treatment and prevention measures with inclusion of micronized progesterone, magnesium citrate, folate (metafolin) and vitamin D, as well as methods of psychoprophylaxis and psychotherapy are also proposed. Magnesium is of particular importance in pregnant women, it has neuroprotective and metabolic properties, in particular when used as a citrate in soluble form. The main directions of rehabilitation measures for pregnant women and women in labor after COVID-19 have been formulated.

ВСТУП Запорукою сприятливого перебігу вагітності, розвитку плода та фізіологічної пологової діяльності є гармонійний та стійкий психоемоційний стан вагітної і породіллі. Під час та після розв'язання надзвичайних ситуацій людина стикається з різноманітними проблемами психічного здоров'я, ступінь виразності яких коливається від психоемоційного стресу до психічних розладів [1-3]. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ДАНИХ ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Наслідками потужного стресу при вагітності є запаморочення, прискорення серцебиття, тремор кінцівок, підвищення артеріального тиску, а також невмотивоване підвищення нервозності та тривожності, порушення сну, депресія, які призводять до погіршення загального стану майбутньої матері. Деякі дослідники пов'язують зниження працездатності, погіршення апетиту, млявість, апатію, порушення сну у вагітних з довготривалим негативним впливом хронічного стресу [1, 2]. Саме тому питання вивчення психоемоційного стану вагітних, особливо тих, що перебувають в зоні військової агресії, привертають до себе особливу увагу науковців [2, 4, 5]. Не викликає сумнівів негативний вплив перинатального стресу на стан нервової системи плода і новонародженого, клінічною ознакою якого вже в перші хвилини життя є мала вага при народженні та низька оцінка за шкалою Апгар. У подальшому ці діти зазнають труднощів під час адаптації в колективі, відрізняються гіперактивністю, схильністю до різних фобій [1, 6-8]. Особливого значення проблема перинатального стресу набуває сьогодні. Військова агресія обумовлює народження, так би мовити, «дітей війни», характерними рисами яких у подальшому є невпевненість, зниження самооцінки, психічні розлади [8]. Особливості психоемоційного стану таких дітей вже вивчалися німецькими та американськими психоаналітиками й психіатрами [8]. Ними було виявлено негативний вплив особливого хронічного стресу військового часу на формування особистості майбутньої дитини. Однією ж із особливостей українського сьогодення є наявність абсолютно нового прошарку населення-внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та Криму, загальна кількість яких, за даними Міністерства соціальної політики України,

Резюме. Мета. Розробити комплексну програму фізичної та психологічної реабілітації у комплексній підготовці жінок до пологів із ризиком переношування. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, ретроспективний аналіз пологів у жінок з переношуванням за останні п ять років за матеріалами акушерських клінік ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук'янової НАМН України». Наявність та вираженість токофобії вивчали за допомогою тесту «Тест відносин вагітної І. В. Добрякова», який дозволяє сприймати вагітність як єдність організму та особистості. Даний тест вміщує три блоки тверджень, які відображають: а) ставлення жінки до себе вагітної; б) ставлення жінки до формуючої системи «мати-дитя»; в) ставлення вагітної до того, як до неї ставляться оточуючі. У кожному блоці є три розділи, в яких є шкала з різними поняттями, які відображають п'ять різних типів психологічного компонента гестаційної домінанти (ПКГД), яка є сукупністю механізмів психічної саморегуляції, які з'являються у жінки при настанні вагітності та спрямовані на збереження сприятливих умов для розвитку майбутньої дитини, а також на формування відповідного ставлення жінки до своєї вагітності. Результати. Обстежено 51 жінку: до I групи (основна) віднесено жінок групи ризику щодо переношування, які отримували розроблену програму реабілітації (n = 22); до II групи (порівняння) увійшли жінки групи ризику щодо переношування без проведення реабілітаційних заходів (n = 18); до III групи увійшли жінки з фізіологічним перебігом вагітності (n = 11). Встановлено, що вагітні із низьким рівнем психологічного компоненту гестаційної домінанти та високим рівнем тривожності становлять групу ризику щодо розвитку ускладнень під час пологів. Обґрунтовано доцільність включення до системи антенатального нагляду комплексної фізичної та психоемоційної підготовки до пологів жінкам з ризиком переношування з метою своєчасного позитивного закінчення вагітності та народження дітей без ознак переношування з високою оцінкою за шкалою Апгар. Висновки. Зазначено, що до комплексу допологової підготовки жінок із ризиком переношування необхідно включати лікувально-фізичні вправи, прогулянки, поєднувати аутотренінг і релаксацію, дихальну гімнастику з метою підвищення самооцінки, формування навичок самоконтролю, а також зниження частоти перинатальних ускладнень. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований реабілітаційний комплекс для впровадження в практику фізичної та реабілітаційної медицини. Ключові слова: вагітність, переношування, токофобія, психоемоційна та фізична підготовка, пологи, новонароджені.

Relevance: The article presents current evidence on the perinatal effects of prolonged stress on pregnancy during the COVID-19 pandemic.The currently known features of the post-covidsyndrome in general and in the female population in particular are indicated. The purposewas to determine the perinatal effects of prolonged stress during a pandemic and ways to correct them. Materials and method sincludedan analysis of the scientific literature on the topic available in the public domain. Results: The article reviews the peculiarities of the course of pregnancy and perinatal outcomes after suffering a coronavirus infection, as well as the manifestations of post-covid syndrome in this cohort of women. An increase in the frequency of anxiety-depressive disorders in pregnant women and women in labor during a pandemic and their effect on the further mental state of the fetus and the development of its brain has been noted. The specific consequences of prolonged stress were determined.It became known that pregnant women during a pandemic are exposed to prolonged stress, which affects the course of their gestational period. One should note an increase in the frequency of the threat of termination of pregnancy, premature birth and delivery in 17-28% cases; exacerbation of chronic somatic diseases during pregnancy; an increase in BMI on the eve of pregnancy and a pathological increase in body weight during pregnancy. The article also discusses the timely detection and possible ways to correct these conditions despite a transition to remote monitoring of pregnant women in quarantine; offers organizational, treatment, and preventive measures with the use of preparations of micronized progesterone, magnesium citrate, folates (metafoline) and vitamin D, as well as psychoprophylaxis and psychotherapy methods. Particular attention is paid to the role of magnesium in pregnancy and its neuroprotective and metabolic effects, in particular when used in the form of citrate in a soluble form. The authors state the main directions of rehabilitation for pregnant women and women in labor after suffering COVID-19. Conclusion: So, our current knowledge about the course and consequences of COVID-19 in pregnant women and women in childbirth is not yet perfect and not final, but it allows determining the directions of scientific and practical research for the next period.