Система точного землеробства є багатофункціональною системою, в якій поєднано в єдину технологічну лінію операції із обробітку ґрунту, внесення добрив, проведення сівби, застосування пестицидів та збирання врожаю. Дрони та безпілотні літальні апарати сьогодні стали невід’ємною частиною системи точного землеробства. Вони є важливим сегментом світового ринку, який стрімко розвивається і в Україні. Таким чином, в реаліях сьогодення, пошук нових технологій для збільшення врожайності сільськогосподарських культур є першочерговою умовою для переходу на новий рівень господарювання та виживання галузі аграрного виробництва. Метою написання статті є аналіз можливостей використання дронів в рослинництві та порівняльний аналіз ефективності впровадження даної технології для механізованого обприскування посівів в сучасних умовах. Методи. В якості матеріалів досліджень було наукові праці з питань історії розвитку безпілотних летальних апаратів для використання їх в сільському господарстві. Проведено порівняльний аналіз технологічного процесу обприскування за допомогою наземних обприскувачів та агродронів, виявлено переваги і недоліки використання даних засобів механізації технологічного процесу обприскування посівів. Результати. Зроблено аналіз функціональних можливостей агродронів та їх технологічних можливостей. При порівнянні технологічного процесу обприскування за допомогою наземних обприскувачів та агродронів виявлено ряд переваг безпілотних літальних апаратів над самохідними обприскувачами. Крім того, проаналізовано і недоліки агродронів, серед яких слід відмітити додаткове вартісне обладнання. Для порівняльного аналізу обрано найбільш популярні в Україні моделі, як самохідних обприскувачів , так і агродронів. Питомі витрати пального у обох обприскувачів відрізняються незначно – 0,44 л/га у обприскувача New Holland та 0,5 л/га у обприскувача Tecnoma. При порівняні питомі енерговитрат у обох агродронів отримано такі результати – 0,41 кВт/га у LOVOL LJ16L-606 та 0,31 кВт/га у DJI AGRAS T30. При порівнянні питомих енерговитрат самохідних та безпілотних агрегатів єдиним можливим знаменником для їх аналізу є гривневий еквівалент цих витрат. Так, у самохідного обприскувача New Holland GUARDIAN 275F цей показник дорівнює 25,0 грн/га, у самохідного обприскувача Tecnoma LASER4240 – 22,0 грн/га, а у агродронів – 7,6 грн/га та 5,7 грн/га для LOVOL LJ16L-606 та DJI AGRAS T30 відповідно. Висновки. Використання агродронів в сільськогосподарському виробництві є не тільки сучасною технологією, яка надає можливість внесенню технологічних матеріалів під час всієї вегетації рослин, економлячи при цьому самі технологічні матеріали та даючи можливість для внесення не обмежуючись ростом рослин та вологістю ґрунту. Ангродрони є екологічними та мобільнішими за самохідні обприскувачі. Обприскування агродронами дозволяє заощаджувати на препаратах, воді, людських та технічних ресурсах. Отже, їх використання в сільськогосподарському виробництві досить затратне, але безумовно перспективне технологічне рішення для системи точного землеробства.

Зростання обсягів виробництва сої пояснюється значним попитом на соєві продукти в багатьох країнах. Реалізувати генетичний потенціал сучасних сортів сої можна завдяки вивченню питань сортової агротехніки. Важливе місце посідають строки сівби сої, від яких залежить схожість насіння і одночасність їх появи, умови подальшого росту, що викликано освітленням, водоспоживанням, температурою та іншими факторами, які визначають продуктивність культури. Застосування регуляторів росту допомагає підвищити стійкість рослин до несприятливих та мінливих факторів зовнішнього середовища, покращує розвиток кореневої системи та живлення рослин. Мета досліджень – виявити вплив строків сівби та обробки насіння регуляторами росту на продуктивність середньостиглого сорту сої Ромашка в умовах Північного Степу України. Завдання – визначити вплив строків сівби та регуляторів росту на схожість насіння, площу листкової поверхні, кількість бульбочок, формування елементів структури врожаю. За результатами досліджень було встановлено, що значний вплив на схожість насіння мав регулятор росту Домінант, де у разі сівби 20 квітня схожість насіння становила 84,2 %, збільшення до контролю складало 3,6 %. При сівбі 1 травня схожість була вища і становила 85,5 %. Найбільша площа листкової поверхні рослин та кількість бульбочок утворилась при обробці насіння регулятором росту Домінант, де у разі сівби 20 квітня – 1037 см2/росл. та 31,2 шт./росл., що більше відносно контролю на 8,5 % та 9,1 %. Перенесення сівби з першого на другий строк призвело до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини в середньому на 45 см2, що складає 4,5 %. В умовах першого строку у рослин сої відмічено кращі показники структури врожаю. При застосуванні препарату Домінант утворилась найбільша кількість бобів – 25,4 шт./росл. та маса насіння – 5,03 г/росл., що перевищувало контрольний варіант на 7,2 та 5,0 % відповідно. Вищий рівень врожаю середньостиглого сорту Ромашка отримали при першому строкові сівби 20 квітня – 2,06 т/га. Перенесення строку сівби на 1 травня обумовило зниження врожайності в середньому на 0,18 т/га, або 8,7 %. З регуляторів росту більшою ефективністю відзначився комплексний препарат Домінант, що забезпечив отримання найвищої врожайності сої при ранній сівбі – 2,17 т/га та прибавку врожаю 0,21 т/га (10,7 %).