Резюме. У сучасній інтерпритації орофаціального болю стоматологам необхідно мати чітке уявлення про патогенез орофаціального болю, особливості патологічних проявів порушень у скронево-нижньощелепних суглобах і необхідність урахування стану щелепно-лицевої ділянки при здійсненні стоматологічного й ортопедичного лікування. Оптимальним при цьому є застосування мультидисциплінарного підходу до лікування цих проявів. Мета дослідження – на підставі аналізу джерел науково-методичної інформації обґрунтувати доцільність застосування міждисциплінарного підходу до лікування хворих із частковою і повною відсутністю зубів та їх взаємозв’язку із проявами міалгій, артралгій, патології скронево-нижньощелепного суглоба. Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз питань взаємозв’язку проявів орофаціального болю і скронево-нижньощелепної патології. Результати досліджень та їх обговорення. Гострі та хронічні прояви орофаціального синдрому поділяються на три основні категорії: соматичні, нейрогенні та психогенні. На сьогодні встановлено наявність великої кількості різних патологічних взаємовпливів і поталогічних взаємодій із ділянки голови і шиї, що зумовлює помилкові інтерпритації лікарями клінічних проявів і помилкових діагнозів, які досить часто спостерігаються у клінічній практиці. Висновки. Багатофакторність цієї проблеми значною мірою визначає структуру необхідних діагностичних і лікувальних заходів при плануванні стоматологічного, ортопедичного лікування й реабілітації пацієнтів. Задумкою низки авторів, найбільш ефективним рішенням проблеми орофаціального болю і патології скронево-нижньощелепних суглобів є міждисциплінарний підхід за участю стоматологів, оториноларингологів, реабілітологів та психотерапевтів. У рамках комплексного міждисциплінарного підходу до діагностики необхідним є застосування діагностичних методів дослідження з відповідною доказовою базою з метою верифікації больових нейром’язових або оклюзіїно-артикуляційних синдромів, а також оцінки їх системного впливу на біомеханіку взаємовідносин усіх елементів щелепно-лицевої ділянки.