Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава Мета дослідження: вивчити та проаналізувати вплив комбінованого лікування із застосуванням комбінації донатора оксиду азоту та селенвмісного засобу на динаміку змін деяких показників системного запалення у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в умовах коморбідного перебігу із пептичною виразкою (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК). Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 40 чоловіків та 29 жінок, хворих на ГХ ІІ стадії та коморбідну ПВ ДПК (середній вік-44,5±2,8 року), з яких 32 особи отримували загальноприйняте лікування, а 37 пацієнтам додатково призначали комбінацію тівортіну аспартату та селен-активу. До початку та через місяць лікування вивчали вміст цитокінів (Цк) сироватки крові (TNFα, IL-1β, IL-10) (імуноферментний метод), методом спектрофотометрії визначали рівень дієнових кон'югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), сумарний вміст метаболітів нітроксиду (NOХ) у плазмі крові та ристоміцин-індуковану агрегацію тромбоцитів (РІАТ). Результати. Аналізом показників системного запалення у вихідному дослідженні було знайдено підвищення прозапальної цитокінової активності сироватки крові, обумовленої високим вмістом переважно прозапальних ЦК (TNFα, IL-1β) в умовах оксидативного стресу (підвищення ДК, МДА), порушення функції ендотелію (зниження NOХ) та підвищення маркера тромбогенного ризику (РИАТ). Знайдено негативні кореляційні зв'язки між прозапальними Цк і NOХ, NOХ і РІАТ та позитивні-між РІАТ і прозапальними Цк, що свідчило про їхню схожість у механізмах формування знайдених порушень. Зіставлення отриманих результатів після проведеного лікування продемонструвало суттєве зниження вираженості дисбалансу Цк (TNFα/IL-10, IL-1β/IL-10) переважно за рахунок зниження TNFα та IL-1β, зниження ліпоперекисної активності, підвищення метаболізму нітроксиду та зниження индукованої агрегації тромбоцитів. При цьому у хворих, які отримували комбіноване лікування, позитивна динаміка змін показників хронічного системного запалення була вірогідно вищою. Заключення. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що у хворих на ГХ і коморбідну ПВ ДПК відзначають суттєве підвищення маркерів хронічного системного запалення. При цьому вірогідно висока динаміка їхнього зниження спостерігається за умови включення до лікувальної програми комбінації донатора оксиду азоту та селенвмісного засобу.

No abstract

The scapulohumeral pain syndrome (frozen shoulder) is an umbrella term for various pathological conditions characterized by pain and limited range of motion in the shoulder joint that considerably reduces a person’s ability to work and impairs the quality of life. The most common etiological factors are: load on the muscles of the shoulder girdle, traumatic injuries of the shoulder joint in patient’s history and overstretching and partial tearing of the ligaments of the shoulder joint, vertebral radiculopathy with the development of reflex and dystrophic disorders in the corresponding muscles, ligaments and joint capsule. The goal of our work was to compare the efficacy of the rehabilitation plans based on standard approaches and rehabilitation plans based on the theory of muscle spirals in patients with the severe pain syndrome and scapulohumeral periarthritis. Materials and methods. We studied 98 patients with scapulohumeral periarthritis. At the first stage of the treatment, all patients received a medical blockade in sites of marked inflammation of para-articular structures. Then, the patients were divided into 2 groups: the patients of group I received a standard rehabilitation in accordance with the recommended regimens using physiotherapy and exercise therapy. The patients of group II took the patient-centred rehabilitation course based on the theory of muscle spirals and the complex effect on spastic muscles. Pain intensity was assessed by visual analogue scale and DASH scale, muscle stiffness was evaluated by compression and shear wave elastography. Results and conclusions. The dynamic changes of pain reduction in patients of group II demonstrated the significant intensity of pain, and a rapid restoration of joint function. The findings of shear wave elastometry showed no difference between the stiffness of the shoulder muscles in the group II after the course of rehabilitation and healthy muscles. Thus, the use of patient-centred rehabilitation plans based on the theory of muscle spirals and a complex effect on spastic muscles enables to achieve a more pronounced effect compared to the standard rehabilitation approaches.