Clarification of the laws of harmonious ordering of the social economy system was largely carried out in the depth of European civilization in the course of the evolution of fundamental scientific knowledge. Thus, the synergy of intellectual efforts of the representatives of classical German philosophy, English political economy and French social doctrines became a catalyst and, at the same time, a fertile cultural ground for the establishment of civic institutions of modern times. Transcendent understanding of civilizational values as a system of social relations is to be carried out by political economy – the science of economic laws. Such a mission of economic science was defined during the formation of its classic research line as the logic of the Middle Way. However, modern economic theory in content remains traditional. It does not conceive its object in a single space-time coordinate system or recognize the economic value (economic good) as its own object and the basis of social relations. For that reason, the most important concepts of civilizational heritage are considerably distorted. Freedom, equality, and brotherhood, which are considered to be political in origin, are the most important universal values that have been promulgated by the European community in modern times. However, the crystallization of the values of freedom, equality, and brotherhood in their syncretic unity is initially carried out in the depths of political economy. In recent times, each of them has been taken as one of the traditional methodological branches of economic science. Thus, the problem of freedom is key to the liberal-margin economic doctrine that today ideologically feeds educational courses in economics. In order to modernize the training courses, experts propose to restore their connection with the provisions of the authentic doctrine of liberal marginalization, and with the conceptual system of L. von Mises. This rethinking makes the logic of functioning of the modern market economy and the basic principles of neoliberal policy more transparent and at the same time shows the imperfection of liberal doctrine in comparison with the original scientific provisions of classical economic thought.

Інверсійний характер суспільного відтворення вииявився в ході ринкової трансформації постсоціалістичних країн. Сьогодні інверсійний тип ринкових трансформацій притаманний світовій економіці в цілому. Прискорення темпів і невизначеність перспектив суспільних перетворень активізують нерівноважні процеси в економіці. Економічна теорія завдяки поняттю економічної цінності здатна пізнати інверсію як економічне благо і відновити спадкоємність інституційних засад загальної рівноваги та сталого розвитку господарської системи.

Европейские ценности: интеллектуальное пространство цивилизационного диалога 1 Раскрыто, что европейская культура исторически обращена к человечеству. Результаты высоких философских изысканий, пионерные достижения науки, шедевры искусства и литературы, технологические новации европейского класса неизменно становились достоянием всего человечества. Для стран и народов постсоветского пространства европейские культурные ценности имеют особое значение. Но в эпоху глобальных рыночных трансформаций традиционные концепты европейского культурного наследия требуют переосмысления. Показано, что в общем цивилизационном багаже непреходящей ценностью обладает накопленное социумом научное знание. Важность фундаментального научного знания как общественного блага была осознана в античности. Феномен исторического диалога между представителями лучших умов античности и средневековья заложил предпосылки для становления классической европейской философии и науки нового времени. Из драгоценного интеллектуального сплава "христианского аристотелизма" были выкованы также и те институты гражданского общества, которые доныне составляют предмет гордости европейских народов и образцы для подражания во всём мире. При этом, однако, в основание нового понимания закономерностей и обустройства общественной жизни были заложены исторически сформировавшиеся противоречия и парадоксы фундаментального научного знания. Выявлено, что постсоветские страны осваивали плоды европейского цивилизационного наследия совместно и постепенно. В условиях рыночной трансформации экономики проблема формирования эффективных институтов развития оказывается критически важной для нормальной адаптации этих стран к глобальным вызовам. Однако заимствование цивилизационного опыта должно быть разумно мудрым. Оно должно опираться на адекватные методологические основания, учитывать инверсионный характер развития интеллектуальной сферы и хозяйственной жизнедеятельности в целом. К л ю ч е в ы е с л о в а : историческое культурное наследие, фундаментальное научное знание как общественное благо, инверсионный характер глобальных общественных трансформаций, интеллектуальный диалог, европейские цивилизационные ценности. Не сотвори себе кумира Европейская культура исторически обращена к человечеству. В ходе великих завоеваний, крестовых походов, мировых войн, колонизации земель Европа стремилась донести миру свои цивилизаци-

На рубежі століть і тисячоліть суспільні відносини в більшості країн світу зазнали суттєвих модифікацій. Глобальні ринкові трансформації, які тривалий час визрівали в господарських системах розвинутих країн, були пов'язані зі становленням "нової" (інформаційно-мережевої) економіки. Наприкінці ХХ ст. вони сформували передумови для трансформування патерналістської моделі соціальної ринкової держави та зумовили суспільний запит на системні структурні реформи. У процесі таких реформ соціальна структура суспільства зазнала суттєвих змін. Посилилася проблема соціальної нерівності, середній клас піддався розщепленню, сформувався значний соціальний сегмент (прекаріат) з нестабільною зайнятістю та хиткими соціально-економічними перспективами. До сьогодні тенденцію соціального розшарування не подолано. Закономірності нормального відтворення серединних соціальних верств, які охоплюють більшість населення, в умовах інформаційної економіки залишаються недостатньо вивченими. Для України розуміння глобальних тенденцій модифікації соціальної структури має особливе значення: ринкове трансформування національної економіки не призвело до становлення інституту соціальної відповідальності бізнесу та зміцнення позицій середнього класу. Отже, підвищення загального добробуту населення залишається на порядку денному. У контексті подолання глибинних соціально-економічних протиріч актуальною є ініціатива вітчизняної наукової школи, пов'язана з ідентифікацією новітнього середнього класу як серединного класу або медіум-класу, який формується відповідно до логіки становлення інформаційномережевої економіки. Такий клас відрізняється стійким соціально-економічним становищем у суспільстві та здатний розширювати свої межі (охопити більшість населення) навіть в умовах загального збільшення нерівності. Ключові слова: глобальні ринкові трансформації, інформаційно-мережева економіка, трансформація соціальної структури, серединні соціальні верстви, серединний клас, медіум-клас, нормальні умови відтворення.

The formation of the information society and the network based economy has marked the beginning of global market transformations, which in their deep essence are associated with the need for a creative understanding of the new socio-economic picture of the world. An adequate response to the vital social demand is the formation of a relativistic economic theory. The logic of the Middle Way as a classical institutional channel is today called to create political economy in a broad sense with the help of the theory of economic value. Since the time of Adam Smith, when economic science recognized value relations as its own subject, and until now, the theoretical stream of the classical school has preserved internal harmony and is now able to produce signals of balanced functioning and sustainable development for economic entities. The basis for this is its value based origins in the triple unity of transformed economic forms of marginal utility, value and price. Such a concept is able, on the one hand, to most fully reflect the economic picture of the world with the help of the value based unity of economic history, and on the other hand, to creatively transform it. The triple nature of economic value as an ideal platform for the institutional architecture of management designed to formulate the guidelines of virtuous social life, constitutes the core of true European values. However, the concept of European values has not yet been properly understood in the coordinate system of fundamental scientific knowledge, and the key concept of economic value as an economic good has not yet acquired proper scientific interpretation and consistent deployment. The ideological detachment of the official concepts of modern economic thought from the institutional core of European values determines the tendency of their methodological degradation. Meanwhile, the value based methodology has not exhausted its potential. Continuity with the legacy of classical political economy determines the most important creative breakthroughs in economic theory during the 20th century. In the bowels of the Middle Way logic based on the concept of a standard product by P. Sraffa, the outlines of a new model of economic equilibrium in the economic system were formed in the process of its informational and technological modification. However, traditional economic science does not recognize the actual meaning of such a concept. Under the conditions of value disorientation against the background of politicized economic relations and dysfunction of social institutions, the struggle for the transformation of the world order model acquires the characteristics of a war against humanity. But it is not the "hard" power and manipulation of technologies, but rather effective mastery of social values, and the restoration of their beneficial creative potential, that is the key to success in the struggle.