Objective. The paper examined the information digital technologies effectiveness in the PR-management specialists training for public administration bodies on the blended learning model. The research methodology is based on a mixed-methods approach and a combination of qualitative and quantitative design to fully cover the use of digital technology in the training of professionals under martial law. Results. It has been demonstrated that through a combination of different digital technologies in the higher education institutions of Ukraine, depending on the stage of training and type of lesson, a flexible inclusive approach was used, making provision for the creation of common standards for teaching through digital technology. Innovative digital technologies were used depending on the stage of the educational process (communication and interaction; conducting lectures and seminars; transferring learning materials and exchanging them; digital content development; knowledge evaluation and academic performance rating). As the higher education institutions of Ukraine significantly improved the asynchronous learning models, the preparation level of both educators and students for the complete transition to asynchronous learning given the war was markedly higher. It is deemed that the flexible self-study model during the war ensures the general competencies development, however students have not mastered a sufficient level of professional practical competencies.

A new concept of management of occupational health and safety management systems (hereinafter referred to as OHSMS) of the enterprise based on international standards ISO 45000 is proposed in order to develop a domestic concept of a healthy and safe workplace. To achieve the goal, a generalized heuristic method was applied, the essence of which consists in setting and solving problems of technical creativity through the use of common information bases, information processing procedures and the order of their execution based on the use of a linear sequence of prescriptions intended for information processing. It is established that the growth of the ISO 45000 series of standards "is closely related to the sustainable development of humanity and its global goals planned by the United Nations until 2030. In particular, the greatest attention was paid to "ensuring a healthy lifestyle and well-being of people of any age", as well as "promoting continuous, comprehensive and sustainable economic growth, full and productive employment and decent work for all", as well as the EU OHSMS framework strategy on 2021-2027. It is shown that in order to achieve the global goals planned by the UN until 2030 for the sustainable development of the world, and the framework strategy of the EU on OHSMS for 2021-2027, the standards of the ISO 45000 series provide tools for enterprises to plan strategic goals, which allow you to project them on the tactical, and especially on the operational level of the organization's activities with a special emphasis on ensuring and supporting the welfare of employees, which encourages the formation of a conscious attitude to their professional obligations. It was determined that for the synergy of the key goals-directions of the EU OHSMS Framework Strategy 2021-2027, a new model is proposed for the sustainable development of the organization, where there is an interrelationship of three components: economic, occupational safety and ecology, more typical for the organization, where the implementation tools are standards of the ISO 45000 series. The concept of a healthy and safe workplace in Ukraine has been developed with the corresponding standards of the ISO 45000 series, which includes not only a traditional safe physical environment, but also a healthy psychosocial environment, a safe epidemic environment, a safe infectious environment and a healthy lifestyle employee.

У статті визначено, що Європейський Союз активно поширює та впроваджує у практику розроблення стратегій розвитку регіонів підхід смарт-спеціалізації, який став ключовим елементом інноваційного плану «ЄС 2020» (Europe 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) і сприяє формуванню регіональних стратегій нової якості. Зазначений підхід є визнаним і широко апробованим у Європейському Союзі – понад 180 європейських регіонів і 19 країн використовують його, щоб визначити свої сильні сторони та можливості. Акцентовано на тому, що Політика згуртованості ЄС стала першовідкривачем у відповіді на «коронавірусу кризу», а також є першим кроком у доопрацюванні законодавчої бази ЄС на наступний період. За Новою політикою згуртованості (New Cohesion Policy) інвестиції ЄС у 2021–2027 рр. будуть стимулювати п’ять основних цілей: більш «смартизована» Європа (Smarter Europe – 1); зеленіша Європа без вуглецю (Greener, carbon free Europe – 2); більш пов’язана мережами Європа (More Connected Europe – 3); Більш соціальна Європа (More Social Europe – 4); Європа, ближча до громадян (Europe closer to citizens – 5). Інвестиції у регіональний розвиток за New Cohesion Policy будуть зосереджені на цілях 1 і 2. На ці пріоритети буде спрямовано від 65% до 85% ресурсів ЄФРР (The European Regional Development Fund, ERDF) та Фонду згуртованості (Cohesion Fund, CF). За результатами вивчення програмних документів показано, що пакет фінансових стимулів з бюджету ЄС на реалізацію визначених цілей сягає 2,018 трлн Євро в поточних цінах (1,8 трлн Євро в цінах 2018 р.). Він складається з довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 рр. у розмірі 1,211 трлн Євро (1,074 трлн Євро в цінах 2018 р.), доповненого 806,9 млрд Євро (750 млрд Євро в цінах 2018 р.) через NextGenerationEU, що являє собою тимчасовий фінансовий інструмент для відновлення економіки ЄС. Викладені у статті матеріали є основою для подальших досліджень щодо вивчення можливостей адаптації та інкорпорування європейського підходу смарт-спеціалізації у вітчизняну практику стратегічного планування на регіональному та місцевому рівнях.

Мета – вивчити структуру цифрових платформ Smart Specialisation Platform (S3P) та ESPON, а також можливості, які ними пропонуються для регіонів і громад ЄС, задля окреслення напрямів подальших наукових прикладних досліджень та розроблення обов’язкових та вибіркових освітніх компонент освітньо-професійних програм галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування». Актуальність. Смарт-спеціалізація розглядається як один із методологічних інструментів наближення якості стратегічного планування до стандартів ЄС та збільшення спроможності регіонів України отримувати доступ до фінансування програм і проєктів розвитку через залучення коштів структурних фондів ЄС. Набуття Україною у 2022 році статусу країни-кандидата до вступу до ЄС зумовлює виникнення нових можливостей і викликів у цій сфері, які потребують науково-обґрунтованого розв’язання, а також розвинення у практиків місцевого самоврядування специфічних складових професійної компетентності, зокрема навичок смарт-спеціалізації. Результати. Вивчення тематичної структури S3P дозволяє схарактеризувати її як потужний портал управління знаннями у сфері регіональної смарт-спеціалізації, який надає доступ до оглядів успішних практик, створює основу для розбудови партнерств, пропонує різноманітні аналітичні інструменти. Будь які області України за умов належної комунікації із модераторами платформи і підготовки пакету документів можуть приєднатися до S3P. Цифрова платформа ESPON надає, зокрема, можливість: проведення досліджень із територіальним фокусуванням з метою адаптації до специфіки та потреб мешканців і територій; громадянам/політикам зрозуміти, як їхня громада чи територія працює у порівнянні з іншими європейськими регіонами; отримати актуальну інформацію та аналітику на теми, які є пріоритетними на європейському порядку денному.  Висновки. Актуалізується завдання підготовки висококваліфікованих та вмотивованих фахівців з розвиненими навичками смарт-спеціалізації, здатних розробляти та впроваджувати регіональні стратегії смарт-спеціалізації та стратегій розвитку територіальних громад на основі вивчення провідного досвіду та кращих ЄС із використанням потенціалу платформ S3P та ESPON.

Мета – визначення складових процесу розроблення стратегій смарт-спеціалізації за рекомендаціями «The S3 Framework» та потреби учасників процесу S3 у спеціальних знаннях і навичках на кожному з етапів як основи подальшого розроблення складових спеціальних освітніх компонент програм підготовки фахівців зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування». Актуальність. Більшість країн «Східного партнерства» ЄС взяли на себе зобов’язання розробити стратегії смарт-спеціалізації. Задля сприяння реалізації цього складного процесу було розроблено «Рамку смарт-спеціалізації для регіону розширення та добросусідства», яка сприяє розвитку освітнього середовища для формування спеціальних навичок у учасників команд управління S3. Результати. Запропоновано можливу структуру складових компетентності учасників «Групи управління S3», яка уміщує опис комплексу знань та навичок за п’ятьма складовими професійної компетентності: фахові з розроблення стратегії»; м’які з розбудови креативного середовища співпраці; фахові із залучення фінансування; фахові з моніторингу і оцінювання; фахові інтеграційні. Співробітники підрозділу органу публічного управління, який відповідає за моніторинг ходу реалізації та оцінювання стратегії смарт-спеціалізації повинні розвинути додаткові складові компетентності: статистичні та аналітичні навички; навички роботи з програмним забезпеченням; комунікативні навички; управлінські навички. Висновки. Поширення в Україні процесів розроблення стратегій смарт-спеціалізації має супроводжуватися створенням інноваційного освітнього простору, де як публічні службовці, що залучені до розроблення і реалізації стратегій смарт-спеціалізації, так і представники інших зацікавлених сторін отримують можливість безперервно формувати і вдосконалювати «навички смарт-спеціалізації».