No abstract

У статті наведено огляд сучасних зарубіжних підходів до формування моделей самооцінювання результатів діяльності закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано практику та наведено приклади побудови моделей самооцінювання у європейських країнах і країнах Сходу. Зазначено, що найбільш поширеним є підхід, заснований на збалансованому поєднанні зовнішньої та внутрішньої оцінок закладу. Аргументовано, що на вибір і реалізацію тієї чи іншої моделі самооцінювання якості загальної середньої освіти в різних країнах впливають національні та історичні традиції, ступінь децентралізації управління освітою в країнах, обсяг повноважень і професійних компетенцій керівників освітніх установ і педагогічного персоналу та інші чинники. Проведений аналіз наукової літератури з питань формування моделей самооцінювання закладами загальної середньої освіти результатів своєї діяльності надав підстави автору для того, щоб запропонувати здійснити систематизацію зазначених моделей самооцінювання за певними їх ознаками, зокрема за: її місцем і роллю в структурі оцінки закладу освіти, статусом проведення, ступенем впливу результатів самооцінювання досягнутої якості освіти на подальшу діяльність закладу, переліком об’єктів оцінки та показників та за суб’єктом ухвалення рішення за результатами оцінки. Підкреслено актуальність для України завдання підвищення рівня професійної (оціночної) компетентності вчителів і керівників закладів загальної середньої освіти, з’ясування особливостей формування управлінських рішень за результатами самооцінювання, визначення ефективності технологій внутрішньої оцінки, що використовуються у вітчизняних закладах освіти.

P 93Problèmes et perspectives d'introduction de la recherche scientifique innovante: collection de papiers scientifiques «ΛΌГOΣ» avec des matériaux de la conférence scientifique et pratique internationale (Vol. 5), 29 novembre, 2019. Bruxelles, Belgique: Plateforme scientifique européenne.

У статті подано результати порівняльного емпіричного дослідження, присвяче- ного виявленню відмінностей та особливостей сприйняття керівниками закладів загальної се- редньої освіти того, наскільки трудним для них є здійснення об’єктивної оцінки різноманітних характеристик і результатів перебігу освітніх і управлінських процесів як передумови успішно- го впровадження у діяльність закладу освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Дослідження проводилося методом анкетування. Внутрішня узгодженість запитань анкети, визначалась за допомогою α-критерію Кронбаха і склала 0,848. Було проаналізовано відповіді 199 керівників залежно від їх посадового статусу (директора або заступника директора). Результати статистичного аналізу підтвердили на рівні r = 0,05 наявність відмінностей між різними категоріями керівників закладів освіти (директорами і заступниками директорів) у ставленні до ступеня трудності дотримання ними об’єктивності в оцінюванні. Виявлено, що директорам шкіл в процесі ранжування властиво надавати у цілому більш високі оцін- ки власним відчуттям трудності дотримання об’єктивності при оцінюванні, ніж заступникам директорів. Величина ефекту відмінності склала у цілому d = 0,49, що відповідає приблиз- но середній величині відмінності результатів ранжування оцінок. Найвища величина ефекту (d = 1,13007) виявлена у сприйнятті очільниками закладів освіти ступеня трудності об’єктив- ного оцінювання параметрів аналітико-оцінювальної діяльності, найнижча (d = 0,06748) – параметрів самооцінювання керівниками власної компетентності та результативності профе- сійної діяльності. Обґрунтовано та за допомогою факторного аналізу підтверджено, що вияв- лені відмінності в оцінках керівниками закладів загальної середньої освіти сприйняття ступеня трудності оцінювання складових і характеристик освітніх та управлінських процесів можуть бути зумовлені специфікою професійної діяльності та відмінностями у посадових обов’язках цих категорій керівників.

Лукіна Тетяна Олександрівна, доктор наук з державного управління, професор, головний науковий співробітник відділу моніторингу та оцінювання якості загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України.