The article contains an overview of new trends in Ukrainian literary and colloquial language development in historical retrospect and dynamics. In particular, changes in the lexical structure of language, new phenomena in word formation, morphology and syntax, innovative shifts in styles, etc., in the context of communicative strategies and tactics, rhetorical, stylistic, and linguistic norms and techniques adopted in various spheres of communication are considered. The article is aimed at forming ideas and gaining knowledge in the field of the theory of the modern Ukrainian language in those sections that are distinguished by the greatest significance of the theoretical approach (grammar, syntax), as well as skills and abilities in those parts that require an applied application (culture of oral and written communication, stylistics, rhetoric, genre studies, the principles of spelling). With the dominant idea of the pluralism of norms and an orientation towards their non-rigid codification, there is also an idea of the loosening of the norms of the literary language, of the grave and even dangerous condition experienced by the modern Ukrainian literary language.

Статтю присвячено аналізу стану наукового опрацювання проблематики медійного дискурсу на сучасному етапі в працях британських та американських лінгвістів. Опрацьовано сучасну англомовну наукову літературу (монографії, автореферати, дисертації тощо), присвячену медіадискурсу в британській та американській лінгвістиці лінгвістиці. Здійснено узагальнювальний огляд її змісту. Виокремлено основні дослідницькі напрями, а саме: вивчення медійного дискурсу в синхронії та діахронії, зміни в медійному дискурсі, тематику медійних текстів, дискурс та мову. Здійснено аналіз стану наукового опрацювання питання дискурсу в зарубіжній лінгвістиці. Визначено основні тенденції у поглядах фахівців на проблему з огляду на те, що вже зроблено в науці. Дискурс засобів масової комунікації є своєрідним континуумом, у якому закумульовано колосальний суспільний досвід. Він є надзвичайно цікавим для дослідників явищем як з позицій діахронії -в розрізі його становлення та формування, так і в синхронній площині -з погляду встановлення закономірностей його проявів та функціювання в часо-просторовому вимірі сучасного соціуму з огляду на систему суспільно-значущих ціннісних орієнтирів та координат. У наукових колах британської та американської дискурсології увагу дослідників зосереджено на вивченні медійного дискурсу в контексті реалій сучасності. Науковці здійснюють мапування сучасного медіа-публічного дискурсу та встановлюють відношення в історичному контексті з метою показати походження сучасних громадсько-політичних зобов'язань. Важливим також є те, що дослідники медійного дискурсу торкаються проблеми ґендеру. Підсумовуючи огляд літератури, присвяченої медійному дискурсу в британській та американській лінгвістиці, сформульовано висновок щодо розвитку як теоретичних основ дискурсології, так і практичних аспектів функціювання медійного дискурсу як суспільного та культурного явища, а також перспективи подальших наукових досліджень.

The article deals with the study of the peculiarities of linguistic expression of the category of assessment, which as a universal language category operating at different language levels, plays an important role in the choice of native speakers and, consequently, culture, language means of information and is equally important for mental processes of perception, comprehension and acceptance or non-acceptance of this information. The publications in the scientific literature on various aspects of the study of the category of evaluation in terms of language have been reviewed. The analysis of the peculiarities of verbalization of the category of evaluation is carried out on the material of fictional and dramatic discourse, which is a productive language environment for studying the category of evaluation, because through verbalized national-cultural ideas and stereotypes are reflected the conceptual and linguistic pictures of the world. First of all, this category is manifested in the language and characteristics of the characters. Special attention is paid to the characters of a (chynovnyk, pan, a pani, a panna and a cossack, verbalized in the fictional and dramatic discourse of the XIX century. Evaluative characteristics, which are the elements of language modeling of fictional images, served as a basis for distinguishing the following types of evaluation: positive and negative evaluation in the structure of the text narrative, neutral evaluation, hidden positive evaluation, author's evaluation, evaluation by other characters. A positive evaluation in the language of fiction is shown by the linguistic means of creating the character of a cossack. Negative assessment was found in the linguistic means of creating the image of the pan (landlord), the images of the pani and panna are ambivalent. Evaluation is present both in the language of the characters and in the author's characteristics or comments. The object of evaluation in the fictional and dramatic genres can be both internal and external characteristics of the characters, and external characteristics are often marked by positive evaluation, while internal features have either negative or ambivalent evaluation characteristics. It was found that the ways of realization of positive or negative evaluation in the language of fiction are quite diverse. They depend on the literary and fictional methods, the creative manner of the writer and reflect his worldview.

The Concept MOTHER OF GOD in the Ukrainian and Polish Linguistic Worldviews This article brings a comparative analysis of the concept MOTHER OF GOD (Bohorodytsia/Bogurodzica) as represented in the Ukrainian and Polish linguistic worldviews. Basing on the data of different types of dic-tionaries of the Ukrainian and Polish languages, folklore texts and artistic discourse, the study identifies the means of its verbalisation in Ukrainian and Polish and their similar and distinctive features. The results of lexicographic analysis indicate that the definitions of this concept in the two languages are the closest in content in the categories Bozha Matir and Matka Boża ‘the name of Christ’s Mother in Christian faith’. In modern explanatory dictionaries of the Ukrainian language the lexeme Bohorodytsia ‘Mother of God’ is primary, neutral, while the dictionaries of the Polish language list a combination of lexemes Matka Boża in this function.In Ukrainian and Polish ethnocultures Bohorodytsia / Matka Boża means ‘caring, loving mother, mother of all people, defender of the disadvantaged’. The analysis of Ukrainian and Polish artistic discourse revealed the metaphorical use of lexical units Bohorodytsia/Bogurodzica for denoting the concept MOTHER OF GOD, reflecting the ethnocultural specifics of the individual characteristics of the writers’ worldview. Pojęcie BOGURODZICA w ukraińskim i polskim językowym obrazie świata W artykule została przeprowadzona analiza porównawcza pojęcia BOGURODZICA, przedstawionego w ukraińskim i polskim językowym obrazie świata. Na podstawie materiałów różnego rodzaju słowników języka ukraińskiego i polskiego, tekstów folklorystycznych i dyskursu artystycznego zostały zidentyfikowane sposoby jego werbalizacji w języku ukraińskim i polskim, zostały ustalone cechy analogiczne i dystynktywne. Analiza leksykograficzna wykazała, że definicje pojęcia w języku ukraińskim i polskim są najbardziej podobne pod względem treści w kategoriach Божа Матір i Matka Boża – ‘u chrześcijan nazwa matki Chrystusa’. We współczesnych słownikach objaśniających języka ukraińskiego podstawowym i neutralnym jest leksem Богородиця, podczas gdy w słownikach języka polskiego do tego celu służy kombinacja leksemów Matka Boża.W etnokulturze ukraińskiej i polskiej Богородиця / Matka Boża to ‘troskliwa, kochająca matka, matka wszystkich ludzi, obrończyni pokrzywdzonych’. Analiza ukraińskiego i polskiego dyskursu artystycznego pokazała użycie metaforycznych jednostek leksykalnych do określenia pojęcia BOGURODZICA, odzwierciedlających etnokulturową specyfikę cech indywidualnych światopoglądu pisarzy.

The paper deals with the view that a journalist as a linguistic and cultural type is a recognizable representative of a certain group of people, whose behavior corresponds to stereotypes about such people. The conceptual characteristics of the linguistic and cultural type «journalist», based on definitions, descriptions, interpretations, have been determined. The positions of journalists by type of activity – a newspaperman, a publicist, a reporter, a correspondent, a commentator, a columnist, an editor have been analyzed and the specifics of their activities has been clarified on the example of modern media: a newspaperman is a professional journalist who works in a newspaper; a publicist is a journalist who writes journalistic works, presents material devoted to topical socio-political events; a reporter is an employee of the newspaper, radio, television who writes reports on the facts of everyday life, prepares operational information material for the magazine, newspaper, radio, television; a correspondent is an employee of a newspaper, magazine, radio who sends prepared materials, publishes them or broadcasts them; a commentator – a journalist who makes comments on radio, television, in magazines, newspapers, etc.; a columnist – a journalist who prepares reviews for radio or television, is the author of publications of a general nature for a magazine, newspaper or other publication; an editor is the head of a publication, newspaper or magazine. The texts of the media present various commentators – political, international, military, economic, columnists of newspapers, magazines etc. Media discourse refers to the editor of an online publication, the editor of an international analytical publication, the editor of a newspaper, and the editor of a magazine. The proposed model of description of the linguistic and cultural types «journalist» can be used to study types on a wider textual material, as well as to implement a comparative approach to the study of linguistic and cultural types in different languages and cultures.