У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів, що базується на двох контурах управління безпекою польотів (управління та забезпечення безпеки польотів). Визначено, що безпека польотів – це стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників, який відображає рівень авіаційної аварійності і стан безпеки польотів. Доведено, що рівень авіаційної аварійності визначається комплексною характеристикою безпеки польотів, яка відображає за допомогою системи статистичних показників людські втрати і втрати авіаційної техніки в результаті авіаційних подій, що відбулися в авіації України за певний період. Одним з показників рівня авіаційної аварійності є кількість авіаційних пригод на сто тисяч годин нальоту. Стан безпеки польотів – це інтегральна характеристика захищеності авіаційної системи, що визначається впливом на неї небезпечних факторів в масштабі реального часу. Проведений аналіз основних характеристик стану безпеки польотів дозволяє виділити два основних показники, за якими слід оцінювати її стан в авіаційному підрозділі. Так, в період організації польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням рівня забезпечення безпеки польотів; під час виконання польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням її рівня. В статті визначено, що рівень забезпечення безпеки польотів – це показник, що характеризує повноту профілактичної роботи, проведеної в авіаційному підрозділі на момент оцінки, щодо запобігання авіаційної пригоди. Головним критерієм оцінки рівня забезпечення безпеки польотів є обґрунтована повнота виконання заходів і процедур, визначених документами в області безпеки польотів і розпорядженнями вищих органів. При оцінці рівня забезпечення безпеки польотів в авіаційних підрозділах рекомендовано враховувати вплив людського фактору, а саме авіаційних фахівців з числа льотного складу авіаційних підрозділів на стан захищеності авіаційної системи. Рівень безпеки польотів в статті визначено як кількісне значення інтегрального показника, який характеризує стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників в ході виконання польотного завдання. Можливі стани безпеки польотів в авіаційному підрозділі можуть виникнути під час організації та виконання польотів. Проведений аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів в авіаційному підрозділі дозволить розробити методичний апарат, застосування якого на практиці в процесі підготовки авіаційних підрозділів підвищить ефективність управління забезпеченням безпеки польотів.

У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів (БП), що базується на двох контурах управління БП (управління та забезпеченням БП). Встановлено, що рішення задач по управлінню та забезпеченню БП на сьогоднішній день базується в основному на математичному апараті, який побудований на імовірнісних, статистичних методах. Дані методи не дозволяють урахувати неповноту, невизначеність, неточність відомостей. Для задач, які не піддаються строгій формалізації і мають логіко-аналітичний характер, у тому числі виробці рекомендацій з управління БП, запропоновано використовувати нечітку логіку як засіб моделювання невизначеності природної мови. Обґрунтовано автоматизацію рішення задач управління БП здійснити впровадженням нових технологій в систему управління БП. Обраний когнітивний метод формалізації задачі управління БП та модель подання знань, яка заснована на нечітких множинах і нечіткої логіки. Запропоновано формалізацію знань про процес управління БП здійснити шляхом використання трикутних нечітких чисел і трапецієподібних нечітких інтервалів, доцільність використання яких обумовлюється простотою виконання операцій над ними, можливістю їх наочної графічної інтерпретації. В якості базової моделі представлення знань про процес управління БП в умовах невизначеності визначені інтервальні нечіткі множини типу 2 і засновані на них нечіткі логічні системи інтервального типу. Тип алгоритму нечіткого виводу, що використовується в нечіткій логічній системі, визначається структурою нечітких продукційних правил, процедурою фазифікації, агрегування, активізації, акумулювання і дефаззифікації. Розроблений новий підхід побудови системи управління БП з використанням нових інформаційних технологій, який забезпечує  запобігання авіаційних подій при організації конкретного польоту повітряного судна.

У статті проведений аналіз факторів, що впливають на оцінку ефективності пошуково-рятувального забезпечення в операціях об'єднань і угруповань сил (військ) Збройних Сил України, яке реалізоване в спеціальному математичному та програмному забезпеченні комплексу засобів автоматизації авіаційної рятувальної операції. Реалізовані математичні моделі описують тільки окремі аспекти реальних процесів або їх ідеалізовані представлення шляхом внесення в моделі поправочних коефіцієнтів, виразів в залежності від різних відхилень реальних умов від ідеалізованих. Якщо дослідник має статистику, то задача прогнозування значення ступеня впливу несприятливих факторів може бути поставлена та розв’язана в умовах стохастичної невизначеності. Таке визначення прогнозних значень передбачає допущення, які полягають в тому, що сукупність чинників, яка визначала статистичні значення ступеня впливу, залишається незмінною на прогнозований термін часу. При такому допущенні довгострокове прогнозування значень ступеня впливу факторів не може вважатись задовільним. Якщо дослідник не має статистики чи вона обмежена, то прогнозування значень ступеня слід розглядати в умовах нестохастичної невизначеності. В цих умовах доцільним підходом є використання методів експертного оцінювання. Підхід з використанням нечітких експертних оцінок впливу несприятливих факторів і його реалізація дозволяє значною мірою подолати основні проблеми при пошуково-рятувальних діях в операціях. В якості математичної моделі врахування впливу несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувального забезпечення в операціях об'єднань і угруповань сил ЗСУ визначена ієрархічна модель, що базується на теорії нечітких множин. Запропонована евристична реалізація нечіткого підходу з мінімальною кількістю терм-множин лінгвістичних змінних дозволяє отримати результат в умовах обмежених вхідних даних, що надає можливість оцінити вплив несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувальних дій в умовах невизначеності. Запропонований підхід і його реалізація можуть служити основою для подальшої розробки методів, методики оцінки ефективності пошуково-рятувальних дій з більш гнучким врахуванням впливу несприятливих факторів.