Анотація. Статтю присвячено питанням сучасного розвитку і функціонування ресурсозберігаючих технологій переробки луб’яних культур. Нині виробництво волокнистої продукції потребує суттєвого аналізу та переоцінки, що обумовлено вагомими деструктивними змінами стану переробної сфери промисловості України. Лубоволокнисті культури, з яких одержують насіння, солому або тресту, являються одними з найскладніших для переробки. Відсутність виробництва в Україні спеціалізованого обладнання для первинної обробки технічних рослин та висока вартість зарубіжної техніки не сприяють переозброєнню переробної галузі на новітні технології. Метою роботи є пошук шляхів підвищення техніко-технологічних характеристик переробного обладнання лубоволокнистої сировини. У статті також проаналізовано устаткування, яке застосовується на промислових підприємствах та вимагає модернізації, оскільки має значний моральний та фізичний знос, що знижує ефективність обладнання та рентабельність галузі. Стаття містить теоретичні та експериментальні дослідження напрямків розробки і впровадження сучасних технологій переробки луб’яних культур з використання ефективних розробок складових та вузлових з’єднань м’яльної і тіпальної частин агрегату, які за рахунок нововведень можуть значно поліпшити процес відокремлення і очищення волокна від неволокнистої частини перероблювального матеріалу. У статті зазначено, що створення технологічної інноваційної лінії отримання очищеного волокна із луб’яної сировини та на її основі проведення модернізації технологічного обладнання було здійснено за схемою виробництва волокна з неорієнтованих стебел лубоволокнистого матеріалу. Запропонована конструкція агрегату для переробки стебел луб’яних культур дозволяє забезпечити ефективні умови порушення зв’язків між деревиною і волокном луб’яної сировини, достатнє відділення деревинної частини стебел від волокнистої, ефективно проводити очищення волокна від неволокнистих домішок, що в цілому позитивно впливає на ефективність роботи агрегату для переробки стебел лубоволокнистих культур та обумовлює універсальність його використання через можливість перероблення різних видів лубоволокнистої сировини в різних виробничих умовах.

Анотація. Стаття містить теоретичні та експериментальні дослідження в сфері переробки вітчизняних луб’яних культур. Важливість питання сучасного розвитку і функціонування вітчизняного споживчого ринку, складовою якого є ринок лляної і конопляної продукції, обумовлюється вагомими деструктивними змінами нинішнього стану переробної галузі легкої промисловості України. Метою роботи є вирішення питань підвищення ефективності обробки стеблового матеріалу лубоволокнистих культур та пошук шляхів покращення характеристик виробництва натуральної волокнистої продукції. У статті на основі проведених досліджень з’ясовано, що вітчизняні галузі льонарство та коноплярство все ще мають достатній потенціал та можливості для стабілізації стану й подальшого розвитку. Аналіз технологічних та технічних напрямків розвитку переробної промисловості вказує на те, що для одержання якісної волокнистої маси варто використовувати устаткування різного функціонального призначення. У статті розглянуто фактори погіршення кількості та якості лляної сировини, що пов’язані з ускладненням стану переробної галузі легкої промисловості, змінами вимог споживчого ринку, технічними і технологічними особливостями промислової обробки стеблового матеріалу лубоволокнистих рослин. У статті на основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень з’ясовано, що розглянуті механічні способи переробки луб’яної сировини базуються на використанні різних підходів щодо отримання волокнистої продукції. Найбільш розповсюдженими підходами закордонних виробників волокнистої продукції є застосування при обробці луб’яної сировини основних механічних впливів на оброблюваний матеріал за малоруйнівною дією проминання стеблового матеріалу та максимальної ефективності проходження тіпання. Концепція та практика вітчизняної переробки лубоволокнистих рослин полягає в проведенні почергового суттєвого механічного впливу на оброблювальний матеріал. Для досягнення підвищення ефективності процесів обробки лубоволокнистого матеріалу розроблено спосіб переробки трести, що дозволяє розширити асортимент продуктів переробки лляної та конопляної сировини та створити безвідходну технологію. Розроблений спосіб одержання однотипного волокна з лубоволокнистих культур надає можливість переробляти стебловий матеріал всіх видів вітчизняних луб’яних рослин, забезпечуючи універсальність технологічного обладнання.

Мета роботи – проведення комплексного дослідження динаміки автомобільного ринку України, процедури проходження митного контролю транспортних засобів та визначення економічних аспектів щодо політики регулювання митних платежів. Методика. При виконанні дослідження були використанні сучасні методи збору та аналізу інформації, системного підходу, експертних оцінок, математичної статистики та логічного узагальнення. Результати. В роботі проведено аналіз сучасного стану автомобільного ринку України. Встановлено, що більша частина внутрішнього попиту покривається за рахунок імпорту готових автомобілів, відповідно, кошти від реалізації автомобілів в Україні інвестуються в закордонні виробництва, а вітчизняна галузь автомобілебудування не отримує необхідних інвестицій у розвиток. Автомобіль як товар, підпадає під усі основні державні збори, такі як мито, акциз та податок на додану вартість. Для виявлення тенденцій зміни загальної суми митних платежів від таких складових як митна вартість та податок на додану вартість, на основі актуальних ринкових пропозицій продажів автомобілей, сформовано декілька вибірок з автомобілей одного покоління, однієї серії та однієї моделі. Сформовані вибірки, різняться між собою лише об’ємом двигуна та видом палива, оскільки для розрахунку акцизу вони є визначальними. Результати дослідження свідчать, що у кожній вибірці акциз зростає в залежності від віку автомобіля. Відсоток суми митного платежу від митної вартості, який довелося б сплатити покупцю за митне оформлення, постійно зростає. Ціна та митні платежі відповідного авто, стан якого гірший за рахунок терміну експлуатації, складають майже  75 % відсотків від митної вартості абсолютно нового автомобіля із такими ж технічними характеристиками. Таке зростання обумовлено виключно збільшенням акцизного податку. Встановлено, що найбільш оптимальними з точки зору купівельної здатності покупця є вживані автомобілі віком до 3-4 років. В цьому також прослідковується прагнення держави підтримувати технологічний рівень внутрішнього ринку за рахунок нових і відповідно більш кращих імпортних автомобілів. Наукова новизна. Полягає в тому, що проведено узагальнення тенденцій розвитку авторинку України залежно від факторів різної природи та виявлено закономірності впливу основних характеристик автомобіля на суму митних платежів при ввезенні авто на територію держави. Практична значимість. Результати досліджень динаміки авторинку допоможуть плануванню діяльності сервісних фірм, а закономірності впливу основних характеристик авто на зміни загальної суми митних платежів, допоможуть більш тонко та об’єктно визначити групу автомобілів, яка буде задовольняти вимоги споживачів, виходячи з їх купівельної спроможності та більш точково спрямувати політику регулювання зовнішньо- економічно діяльності, націлену на інтереси збільшення надходжень до державного бюджету і захисту навколишнього середовища.

Стаття містить теоретичні та експериментальні дослідження в сфері переробки конопель. Для виробництва вітчизняної продукції легкої промисловості використовують як сировину з України хімічні волокна, льон, коноплі, шкіру, хутро, вовну, із закордону бавовну, текстиль, льон, коноплі, вовну. Найбільше товарів Україна експортує до Німеччини, Франції, Польщі. Співпраця із закордонними замовниками сприяє не тільки збереженню підприємств легкої промисловості та закріпленню їх на ринку, але й долученню до провідних світових технологій, а також проведенню модернізації обладнання. На даний час більшість підприємств легкої галузі за рівнем оснащеності не відповідають високим європейським стандартам. Метою роботи є вирішення питань підвищення ефективності обробки стеблового матеріалу конопель та пошук шляхів покращення стану вітчизняного переробного сектору легкої промисловості. Розвиток українського переробного сектора легкої промисловості стримують нерівні умови конкуренції на внутрішньому ринку, технічна й технологічна відсталість виробничих потужностей, нестабільність податкового законодавства, застарілий механізм контролю безпеки продукції, а також висока залежність від імпортної сировини, матеріалів і комплектуючих, низька цінова конкурентоспроможність продукції. У статті розглянуто фактори погіршення кількості та якості натурального волокна, що пов’язані з ускладненням стану переробної галузі легкої промисловості, технічними і технологічними особливостями обробки стебел конопель. У статті на основі наукових досліджень проаналізовано механічні способи переробки стебел конопель, які базуються на використанні основних механічних впливів на оброблюваний матеріал за малоруйнівною дією проминання сировини та максимальної ефективності проходження тіпання. Для підвищення ефективності процесів обробки лубоволокнистого матеріалу розроблено інноваційний спосіб переробки луб’яної сировини. Розроблений спосіб отримання однотипного волокна з луб’яних культур надає можливість переробляти стебла конопель та дозволяє розширити асортимент продукції різного функціонального призначення.

У статті досліджуються актуальні проблеми виробництва текстильного взуття з вітчизняної лубоволокнистої сировини. Конопляна сировина володіє всіма необхідними споживними властивостями, щоб використовуватися для тканини верху текстильного взуття. З метою вивчення всіх якісних властивостей даного волокна з визначенням можливості застосування в взуттєвому виробництві, вченими Херсонського національного технічного університету було проведено ряд експериментальних досліджень. Дослідження були направлені на визначення не тільки фізико-механічних властивостей конопляного волокна, але й розглядалася анатомічна будова даного типу волокна. У ході проведених досліджень встановлено, що при повній зрілості стебел соломи технічних конопель після їх механічної обробки з використанням процесу чесання луб повністю звільняється від деревної частини: флоеми, ксилеми, паренхіми, а ззовні на волокнах залишається кутикула, яка надає волокнам гідрофобних властивостей. Для підтвердження даного результату, було проведено експеримент зі змочуваності конопляного котоніну після пропарювання з метою виявлення гідрофобних властивостей майбутньої сировини для взуттєвої промисловості. За результатами даного експерименту було підтверджено той факт, що саме наявність кутинів на конопляних волокнах знижує пропускання вологи, що є позитивним показником у використанні даної сировини для тканини верху взуття. Застосування даного волокна для виробництва сурової тканини без обробки дає можливість створювати текстильне взуття з водовідштовхувальними властивостями. Подальші дослідження даної роботи повинні бути спрямовані на отримання сумішевої пряжі на основі волокон технічних конопель, тканини з її використанням. Завершальний етап даної роботи, це отримання взуття з тканиною верху на основі даного волокна.