Application conditions of the ACTIVA® TG-TI transglutaminase combined with setting agents (gelatine and chitosans of various modifications) are substantiated for moulded food processing from waterlogged fish raw materials targeted by deep-water fishery, i.e. giant grenadier (Albatrossia pectoralis). It was shown that combining different setting agents ensures time reduction of gel formation with a minor change in their development and melting temperatures. Adding an enzyme preparation leads to the formation of thermostable gels with a 1.5-fold increased strength. When forming gels from the grenadier muscle tissue in the presence of setting agents of different concentrations, the quality of soluble muscle proteins reduces, most prominently with gelatine and chitosan ascorbate. Physicochemical parameters of the structured gels prepared from the muscle tissue of giant grenadier (moisture retention capacity, tensile strength, water activity) and their organoleptic profiles were measured. Based on the results, we have shown that adding 3% of gela-tine, 0.06% of high-molecular chitosan and 1% of transglutaminase may be employed for processing moulded fish products. The digestibility of the protein components in obtained samples did not depend on fermentation. The overall protein deposition was between 0.38 and 0.56% of the sample mass. The total biological value of samples ranged from 78 to 134% when studying their effect on the growth of T. pyriformis testing culture.
Анотація. У статті висвітлено ключові аспекти готовності до науково-дослідної діяльності студентів закладів вищої медичної освіти, зокрема майбутніх сімейних лікарів, у процесі фахової підготовки; розглянуто основні сегменти компонентів цієї готовності та їхня роль у набутті фахових компетентностей. Ґрунтуючись на аналізі наукової літератури та власного досвіду, виділено основні структурні частини готовності майбутніх медичних працівників і висвітлено їхню практичну значущість. У визначенні ключових компонентів використано наукові методи спостереження, аналізу, тестування студентів медичних спеціальностей і систематизації власних досліджень автора. За результатами наукового пошуку й аналізу фактів зроблено висновки й окреслено перспективи подальших досліджень, які передбачають визначення критеріїв оцінювання кожного компонента та виявлення впливу різних методів на формування готовності до науково-дослідної діяльності. Ключові слова: готовність, науково-дослідна діяльність, компоненти готовності, сімейний лікар, професійна підготовка, компетентність. Карпенко Ю.П. Черкасская медицинская академия. Компоненты готовности студентов медицинских вузов к научно-исследовательской деятельности. Аннотация. В статье раскрыты ключевые аспекты готовности к научно-исследовательской деятельности студентов учреждений высшего медицинского образования, в частности будущих семейных врачей в процессе профессиональной подготовки; рассмотрены основные сегменты компонентов данной готовности и их роль в приобретении профессиональных компетентностей. Основываясь на анализе научной литературы и собственного опыта, выделены основные структурные части готовности будущих медицинских работников и определено их практическое значение. При разработке ключевых компонентов использованы научные методы наблюдения, анализа, тестирования студентов медицинских специальностей и систематизации собственных исследований автора. По результатам научного поиска и анализа фактов сделаны выводы и намечены перспективы дальнейших исследований, которые предполагают определение критериев оценки каждого компонента и выявление влияния разных методов на формирование готовности к научно-исследовательской деятельности. Ключевые слова: готовность, научно-исследовательская деятельность, компоненты готовности, семейный врач, профессиональная подготовка, компетентность. Karpenko Yu. Cherkasy Medical Academy. Components of readiness of students of higher medical education institutions to scientific and research activity (SRA). Abstract. Introduction. In our opinion, the involvement of students of medical specialties in the NDI forms the qualities that in future will lead to the formation of a highly skilled specialist. Purpose. Determine the readiness components of future family doctors for SRA in medical institutions and the define main one of this readiness component. Methods. Analysis, systematization of the received theoretical knowledge and practical experience, student testing, conclusions and generalizations. Results. Under the readiness of future family doctors for SR...