Purpose of the research. The purpose of the study is to explore the financial, technical, technological and resource aspects of modelling state management priorities in the context of globalization. Methodology. The following special methods of scientific cognition were used in the research process: historical-logical method; method of systematization, classification and theoretical generalization; method of institutional analysis; method of system analysis; method of logical analysis and synthesis; method of graphic analysis. Results. It is determined that in the process of formation of state priorities of business development it is necessary to take into account scenario foresights of innovative economy and on this basis to form own strategy of definition of state priorities. The stages of definition of the state priorities of business development in innovative economy according to the scenario “New innovative course” are offered. It is specified that the effectiveness of the implementation of the proposed stages is directly dependent on the intellectual level of government officials, their administrative experience in the direction of strategy. This update identifies the need to reform the labour market and the infrastructure elements represented in it. The priority of state regulation of the infrastructure of business development and the need to create a critical mass of intellectual human resources in the labour market are determined. Practical meaning. According to the presented research, the developed format of horizontal and vertical relations between participants of the institutional system - researchers, innovative entrepreneurs, venture investors and institutes of support of innovative entrepreneurship is of practical importance, which is a key and necessary condition for creating a successful innovation system. Prospects for further research. Given that the main supplier of intellectual potential for entrepreneurship is the labour market, emphasis is placed on the need to take it into account when forming a mechanism of state support for innovative development of entrepreneurship. The directions of business infrastructure improvement necessary for realization of neo-innovative formation methodology of the state priorities of business development at the national level are offered.

У статті проаналізовані проблеми забезпечення прав і свобод людини в умовах цифровізації системи публічного управління. Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом цифровізації та зміною соціальних та економічних відносин. Обґрунтовано, що на сьогодні змінюється контекст забезпечення прав і свобод людини в умовах цифровізації системи публічного управління. Цифровізація соціального життя призвела до появи раніше невідомих так званих цифрових прав. Під цифровими правами розуміються права людей на доступ, використання, створення та публікацій цифрових творів, на доступ та використання комп'ютерів та інших

Мета роботи є систематизація наукових підходів до проблеми забезпечення прав та свобод людини в системі публічного управління в умовах пандемії COVID-19. У статті проаналізовані основні нормативно-правові документи, спрямовані на встановлення обмежувальних заходів, пов’язаних з розповсюдженням пандемії COVID-19, які обмежують права та свободи людини. Виконавча влада, на наш погляд, має право планувати та організовувати санітарно-протиепідеміологічні, профілактичні і навіть обмежувальні заходи, але обмежувати конституційні права та свободи громадян, минаючи волю органів народного представництва, у суспільстві не має право. У виключних випадках, коли обставини вимагають негайного вирішення, це можливо лише на дуже нетривалий час, який необхідний представницькому органу для повноцінного обговорення та прийняття рішення. Методологія: системний аналіз, узагальнення, синтез, аналіз, моделювання. Наукова новизна. Вжиті державою заходи, як було зазначено, впливають на реалізацію низки прав та свобод людини. Зокрема, у житловій, трудовій сферах, у сфері соціального забезпечення та соціального захисту громадян. Крім того, зростає екзистенціальна незахищеність у поєднанні з відсутністю ефективної освіти у галузі прав людини. Потрібно зберегти і покращити якість освіти у зв’язки із переходом на дистанційне навчання. Так, під час онлайн навчання виявилися найбільш значущими ризиками, які пов’язані з дегуманізацією, розривом соціальних зв’язків. Процес цифровізації всіх сфер життя суспільства та пов’язана з ним зміна форматів освіти у закладах вищої освіти – це прогресивний, неминучий, а й суперечливий феномен. Деякі претензії щодо зниження оплати за навчання у зв’язку з цим не враховують, що навантаження на викладачів та навчальні заклади також збільшились. Трудове законодавство України передбачає можливість дистанційної роботи. Окремо стоїть питання навантаження на працівника, іноді працівник виконує більше завдань, ніж передбачено його трудовим договором. Висновки. Держава та суспільство усвідомлюють небезпеку пандемії для здоров’я нації та свідомо вживають адекватних заходів щодо протидії їй. За 2019–2021 роки світова спільнота отримала певний досвід протидії COVID-19, однак не завжди цей досвід був вдалий. Так, виникли протести населення проти обов’язкової вакцинації, або обмеження права осіб пересування в межах певних територій тощо. Часто держави вдавалися до локдаунів, вимог самоізоляції, закриття виробництв, обов’язкової вакцинації, обов’язкове застосування засобів індивідуального захисту тощо. Тому до впровадження обмежувальних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19, потрібно підходити виважено з урахуванням громадської думки та можливостей соціально-економічного становища країни та добробуту громадян.

No abstract