Сучасний стан економічної безпеки України у зв’язку з російською агресією потребує ґрунтовного аналізу та дослідження насамперед із кількох причин: докладніше розуміння соціально-економічних процесів, які відбуваються всередині держави та визначення втрат і ризиків для глобальної економіки світу, що спричинені тісною інтеграцією української економіки до світової господарської системи. Мета статті полягає в аналізі викликів та перспектив розвитку економічної безпеки в державі за сучасних українських реалій. У статті проаналізовано насамперед головні загрози й виклики економічній безпеці та гіпотетичні шляхи їх подолання. Встановлено та досліджено причини негативного стану української економіки. Ідеться про тривалу економічну кризу, спричинену руйнуваннями, що їх здійснив російський режим; і про сповільнення ділової активності раніше – унаслідок пандемії COVID-19. Вагомими чинниками стали розбалансування національної фінансової системи (неконтрольоване зростання дефіциту бюджету, яке внаслідок воєнних дій перетнуло критичну межу), непрозорість та корупційні схеми в окремих галузях економіки, що призвели до значних фінансових махінацій, алогічність і непослідовність урядових реформ. Поруч із цими проблемами традиційними й складними для вирішення є такі виклики економічній безпеці, як застарілі технічна та матеріальна бази провідних галузей економіки, нестача інвестицій у новітні виробничі потужності, які б ураховували сучасні світові технологічні трансформації в енергетичній та біотехнологічній сферах. Актуальними загрозами лишаються недосконала законодавча база, яка потребує суттєвого оновлення, фрагментарність та недосконалість законів України в питаннях розвитку новочасних сфер економіки, екологічні проблеми, спричинені війною, складна демографічна ситуація в країні, «відтік мізків» тощо. У висновках підсумовано, що важливими шляхами для стабілізації складного становища є збільшення експорту та виробництва сільськогосподарської продукції, обґрунтована важливість військових замовлень для важкої промисловості України, та звернено увагу на потребу в реформуванні й удосконаленні законодавчих та діючих програмних документів, які регулюють фінансово-економічну діяльність (зокрема, Закону України «Про основи фінансової безпеки», «Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року» тощо).