Розглянуті питання модернізації системи керування дизель-генераторними установками, які мають високу потужність при невисокій вартості палива, високу безпечність, надійність та призначені для використання в якості основного, або резервного джерела живлення. Відзначена актуальність завдання, вирішення якого на сучасному рівні потребує проектування модернізації з достатньо широким, системним використанням сучасної мікропроцесорної техніки. Проведено огляд і аналіз дизель-генераторних установок та їх технічних характеристик, пристроїв вимірювання, контролю і керування та технічних вимог до них. Наведені переваги систем мікропроцесорного керування та особливості їх застосування. Встановлена можливість заміни аналогової системи вимірювання, контролю і керування, що виконана на релейних схемах автоматики, або логічних елементах з аналоговими вимірювальними приладами, на автоматизовану систему на базі 32х розрядного мікроконтролера. Визначені функції, які передбачається виконувати в автоматизованому режимі: підготовка до автоматичного виконання запуску дизеля за допомогою спеціальної програми періодичний підігрів для підтримання його в гарячому стані готовності до запуску, аварійна зупинка двигуна при зниженні тиску масла в системі змащення до мінімально-допустимої величини та при перевищенні температури охолоджувальної рідини за максимально-допустимий рівень, контроль та регулювання частоти обертання колінчастого валу двигуна та захист при її перевищенні за максимально-допустиму величину та інші. Визначені фізичні, електричні та інші параметри, що відображають робочий стан дизель-генератора, які необхідно контролювати і регулювати залежно від їх поточних значень. Розроблена структурна схема автоматизованої системи контролю параметрів і керування дизель-генераторними установками потужністю 1200 кВт на базі АRM-мікроконтролера, проведено вибір аналогових та цифрових датчиків та інших елементів схеми, побудовано алгоритм її роботи. Ключові слова: дизель-генераторна установка, автоматизована система контролю параметрів і керування, мікроконтролер.

Широкое использование в современном быту и в ресторанном производстве индукционных кухонных плит делает актуальными задачи расчетного и экспериментального исследования процессов и явлений, имеющих место при их эксплуатации. Представляет интерес составления перечня прикладных задач исследования процессов и конструкций индукционных кухонных плит, решение которых будет представлять интерес с точки зрения совершенствования конструктивных решений и режимов эксплуатации исследуемого оборудования. Обзор литературных источников показал, что авторы исследований индукционных кухонных плит обошли вниманием несколько важных прикладных задач, а именно: − исследование теплового состояния индукционной кухонной плиты в случае выхода из строя ее вентилятора; − исследование распределения электромагнитного поля плиты, а также процессов нагрева посуды и индуктора плиты в следующих ситуациях: нагреваемая посуда расположена не по центру индуктора индукционной кухонной плиты, а смещена и частично занимает часть поверхности плиты, не занятой индуктором; используется посуда меньшего диаметра, чем диаметр индуктора; − исследование процессов в индукционных кухонных плитах и посуде, нагреваемой на разных частотах поля в диапазоне 20-100 кГц; − сравнение распределения электромагнитного поля плиты и теплового поля посуды в случаях наличия и отсутствия магнитопровода в конструкции плиты, а также сравнение процессов при использовании магнитопровода, изготовленного из различных магнитных материалов. Решение указанных задач предлагается выполнять методами компьютерного моделирования мультифизических электромагнитных и тепловых процессов, а также экспериментально. Ключевые слова: индукционная плита, обзор литературных источников, выход из строя вентилятора, расположение посуды на плите, частоты поля плиты, наличие и материли магнитопровода, компьютерное моделирование, эксперименты.

В статье проведен технический анализ эффективности существующих конструктивных решений установок компенсации емкостных токов в сетях среднего напряжения. Проанализированы устройство, особенности и условия работы дугогасящих реакторов различных конструктивных исполнений. Проанализированы особенности и условия работы заземляющих трансформаторов. Проанализированы устройство, особенности и условия работы дугогасящих агрегатов. На основании проведенного анализа установлены основные достоинства указанных устройств в установках компенсации емкостных токов. Полученные результаты могут быть использованы при проектировании новых и модернизации существующих установок компенсации емкостных токов в сетях среднего напряжения с целью наиболее рационального выбора соответствующего оборудования. Ключевые слова: трехфазная сеть среднего напряжения, однофазное замыкание на землю, установка компенсации емкостных токов, заземляющий трансформатор, катушка Петерсена, дугогасящий реактор, заземляющий дугогасящий агрегат. Є.Ю. ЗОРІН, О.О. ЧЕПЕЛЮК, Ю.С. ГРИЩУК, В.В. ВОІНОВ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ УСТАНОВОК КОМПЕНСАЦІЇ ЄМНІСНИХ СТРУМІВ У МЕРЕЖАХ СЕРЕДНЬОЇ НАПРУГИ У статті проведено технічний аналіз ефективності існуючих конструктивних рішень установок компенсації ємнісних струмів у мережах середньої напруги. Проаналізовано будову, особливості та умови роботи дугогасильних реакторів різних конструктивних виконань. Проаналізовано особливості та умови роботи заземлюючих трансформаторів. Проаналізовано будову, особливості та умови роботи дугогасильних агрегатів. На підставі проведеного аналізу встановлено основні переваги зазначених пристроїв в установках компенсації ємнісних струмів. Отримані результати можуть бути використані при проектуванні нових і модернізації існуючих установок компенсації ємнісних струмів в мережах середньої напруги з метою найбільш раціонального вибору відповідного обладнання. Ключові слова: трифазна мережа середньої напруги, однофазне замикання на землю, установка компенсації ємнісних струмів, заземлюючий трансформатор, котушка Петерсена, дугогасильний реактор, заземлюючий дугогасильний агрегат.

Експериментальні дослідження є головним напрямком науково-дослідних робіт у напрямку вдосконалення конструктивних рішень і режимів експлуатації побутових індукційних плит, оскільки експерименти дозволяють отримати найбільш достовірні результати, які будуть також слугувати порівняльною базою для верифікації розроблених математичних моделей і чисельних алгоритмів комп'ютерного моделювання відповідних процесів і явищ в індукційних кухонних плитах і посуді, що нагрівається. У статті описано розроблений експериментальний стенд для дослідження теплових і енергетичних процесів у індукційних кухонних плитах і посуді, що нагрівається. Для створення експериментального стенду та проведення досліджень використовується обладнання, придбане кафедрою «Електричні апарати» НТУ «ХПІ» завдяки отриманому у 2016 р. гранту Фонду Олександра фон Гумбольдта (Alexander von Humboldt Stiftung, Німеччина) на суму 20 тисяч Євро. Експерименти розпочато з використанням індукційної кухонної плити VES electric V-HP6. Наразі стенд дозволяє виконувати наступні експериментальні дослідження: вимірювання швидкості нагріву їжі (води) при використанні різних потужностей індукційної плити; вимірювання температури робочої поверхні, цифрового дисплея та панелі керування індукційною плитою; вимірювання показників електричної енергії, спожитої для нагріву їжі (води). Використовується наступне сучасне вимірювальне обладнання: двоканальний цифровий термометр з термопарами DT 1320, пірометр Flus IR-865U, цифровий мультиметр («струмові кліщі») DT 3352 та спеціалізоване програмне забезпечення до нього. Отримані та проаналізовані попередні результати експериментальних досліджень, встановлені особливості функціонування індукційних кухонних плит у залежності від потужності при нагріванні їжі. Ключові слова: експериментальні дослідження, стенд, індукційна кухонна плита, вимірювальне обладнання.

This paper pays attention to a classification of bistable electromagnetic relays. The following signs of the classification of mentioned relays are emphasized, such as: design, type of contact fixation, relay contact diagram, type of current and value of the control voltage of the coil, the number of coils, nature of the load switched by the relay; the power consumed by the coil, and others. The undertaken classification systematizes information on the design, technical and functional features and parameters of such relays and demonstrates the current level of technical development of relays that are mentioned above. A conclusion is made concerning tendencies and directions of bistable electromagnetic relays capabilities developing in the future by the authors.