Стаття презентує теоретичні та практичні здобутки українських та закордонних вчених з проблеми особистості сучасних працівників поліції та виділення першочергових їх рис. Огляд психологічний досліджень показав строкату палітру наукових праць, які розкривають особливості особи поліцейського, надаючи різний перелік рис сучасних захисників закону та громадського порядку. Особистість працівників поліції є багатоаспектною та широко профільною, оскільки потребує врахування численної кількості характеристик та компетенцій, які будуть сприяти не лише бездоганному виконанню професійних обов’язків, й допомагати реалізувати себе не лише як професіонал, а й як особистість. Мета статті – визначити психологічний зміст структури особистості поліцейських з високим та низьким рівнями особистісної здійсненності (ОЗ). У якості досліджуваних виступили 97 працівників поліції. Із використанням «Опитувальника особистісного здійснення» О. Штепи, поліцейські кластерним аналізом за методом к-середніх були розподілені на три групи. Перша група з високим рівнем ОЗ склала 29 осіб, друга група з низьким рівнем ОЗ налічувала 25 досліджуваних, до третьої групи середнього рівня ОЗ увійшли 43 респонденти. До подальшого дослідження були залучені респонденти з високим рівнем особистісного здійснення (перша група) та з його низьким рівнем (друга група). Для досягнення поставленої мети був задіяний «П'ятифакторний особистісний опитувальник» («Велика П’ятірка») Р. МакКрае й П. Коста. Емпірично дослідження факторної структури особистості поліцейських, які мають різний рівень особистісної здійсненності показало, що поліцейські з високим рівнем ОЗ спрямовані на екстраверсію, вони швидко здатні встановити контакт з людьми, справляють на них позитивне враження та чітко усвідомлюють цілі своєї діяльності, свої переваги та можливості у вирішенні складних завдань. Можемо орієнтовано запропонувати особистісний профіль першої групи досліджених, охарактеризувавши їх як домінантних, самодостатніх, авторитетних, стійких, адаптивних й готових до змін. Поліцейські низьким рівнем ОЗ орієнтовані на встановлення дружніх контактів з іншими людьми, прагнуть працювати самостійно, покладаючись на свої знання та вміння, однак вони можуть бути вразливими через труднощі на роботі. Найбільш притаманними другій групі рисами є: привітність, самоконтроль, однак разом з тим присутнє відчуття провини, тривоги та напруження у ситуаціях стресу.

Psychological studies of Ukrainian and foreign scientists on the problem of ethics and honesty of police officers in the context of their professional activities are presented. Ukrainian studies on this topic show that ethics and honesty are moral components of a policeman’s personality. Foreign scientists interpret them through the quality of contacts with society

This paper presents the results of an empirical study of the peculiarities of manifestations of emotional intelligence among police officers with different levels of communicative tolerance at the stage of primary vocational training. In this context, the actual model of emotional intelligence and its practical application need to be verified taking into account the specifics of police activity. Emotional intelligence is considered primarily as an integral feature of the personality of a policeman in the context of his professional communication in situations that are problematic. The emotional intelligence of the individual is represented in the article as a cognitive ability to perceive and analyze both their own and others’ emotional states and emotional manifestations; as well as the ability to correctly regulate and use them. Communicative tolerance, in turn, is one of the most important features of the police officer, which shows his attitude to people, the degree of tolerance to unpleasant or unacceptable, in his opinion, mental states, qualities and deeds. As a psychodiagnostic tool, the questionnaire “General communicative tolerance” (V. V. Boyko) and the “Emotional Intelligence” test (D. V. Lusin) were used. The sample consisted of 132 students of initial training of police officers. The results of the study indicate differences in the manifestations of emotional intelligence in students with different levels of communicative tolerance. It is empirically proven that emotional intelligence in situations of problematic communication acts as an integral personality of the police officer, which allows him to successfully recognize and interpret the emotions of both his own and the communication partner. The study of the level of emotional intelligence of the police at the stage of professional training will allow the psychological support service to better address the tasks of professional selection and psychological support for future policemen.

Презентовано результати теоретичного та емпіричного дослідження уявлень поліцейських щодо власного професійного майбутнього. Теоретичні розвідки показали, що феномен професійного майбутнього в контексті часової перспективи є доволі поширеним явищем у працях науковців, однак мало робіт присвячено аналізу часової перспективи майбутнього працівників поліції. Перспектива професійного майбутнього передбачає свідоме розуміння цілей власної діяльності та свого місця в професії, вимагає від поліцейського здатності планувати своє майбутнє, устремління досягнути успіху та бажання покращити результати своєї роботи. Мета статті – емпірично дослідити особливості уявлень про власне професійне майбутнє в часовій перспективі в поліцейських із різним рівнем особистісного здійснення. Загальна чисельність вибірки дослідження становила 97 поліцейських. За допомогою Опитувальника особистісного здійснення О. Штепи з використанням процедури кластеризації за принципом k-середніх нами сформовано такі три групи поліцейських: із низьким, середнім та високим рівнями особистісного здійснення. Низький рівень особистісного здійснення виявлено у 25 осіб, середній – у 43, високий – у 29. До подальшого дослідження залучені респонденти з низьким (перша група) та високим (друга група) рівнями особистісного здійснення. Для досягнення поставленої мети дослідження застосовано Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо. Емпірично встановлено, що поліцейським із низьким рівнем особистісного здійснення властиве позитивне сприйняття минулого досвіду. Однак ці досліджувані в сприйнятті подій минулого схильні вважати їх не зовсім контрольованими та не підвладними власній волі. Поліцейські першої групи є менш умотивованими на досягнення успіху в майбутньому, більш зорієнтованими на отримання задоволення від сьогодення, а не від перспектив успіху в майбутньому. Поліцейські з високим рівнем особистісного здійснення є високоорганізованими, амбітними, орієнтованими на осягнення успіху в майбутньому. Вони не схильні до негативних переживань щодо минулого, задоволені теперішнім, а також більш важливим для цих досліджуваних є планування перспективи та досягнення успіху в майбутньому. Слід зауважити, що надмірна орієнтація на реалізацію своїх планів та цілей може викликати відчуття стресу, оскільки подібна поведінка завжди супроводжується відчуттям нестачі часу та страхом не встигнути виконати поставлені завдання.

Стаття містить теоретичний огляд і результати емпіричного дослідження проблеми емоційної сфери працівників поліції. Психологічні джерела свідчать про те, що однією з найбільш актуальних проблем у правоохоронній системі є питання емоційних станів поліцейських, котрі є невід’ємною складовою частиною регуляції діяльності, спрямованої на досягнення спільної мети. Підкреслюється, що у науці емоції поліцейських більшою мірою розглядалися через призму ступеня раціональності або у контексті когнітивних чи поведінкових процесів, однак такий аспект, як психологічний внесок особистісної здійсненності у функціонування емоційної сфери працівників поліції ще не висвітлений у психологічних дослідженнях. Мета статті – вивити специфіку емоційної сфери поліціантів із різними рівнями особистісної здійсненності (ОЗ). Емпіричне дослідження складалося із двох етапів. Змістом першого етапу став розподіл досліджуваних працівників поліції на різні рівні особистісного здійснення на грунті даних, отриманих із використанням «Опитувальника особистісного здійснення» О. Штепи. Загальну вибірку склали 97 поліцейських із різних поліцейських підрозділів, котрі із застосуванням кластерного аналізу за методом к-середніх були розподілені на три групи. Перша група з низьким рівнем ОЗ склала 25 осіб, друга група з високим рівнем ОЗ налічувала 29 досліджуваних, до третьої групи середнього рівня ОЗ увійшли 43 респонденти. До подальшого дослідження були залучені респонденти з низьким рівнем особистісного здійснення (перша група) та з його високим рівнем (друга група). Другий етап дослідження передбачав визначення специфіки емоційних станів, домінуючих потреб і бажаних переживань у поліцейських із різним рівнем особистісної здійсненності. Для досягнення поставленої мети була задіяна «Шкала оцінки значущості емоцій» Б. Додонова. Кількісна обробка результатів здійснювалася за допомогою t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок. Емпірично доведено, що бажані переживання й емоції виявляють істотні відмінності у поліцейських із різним рівнем особистісної здійсненності. Працівники поліції з низьким рівнем ОЗ більш схильні вважати бажаними переживання позитивно забарвлених емоцій, які зумовлюють відчуття радості, безтурботності тощо, на відміну від поліцейських із високим рівнем ОЗ, котрі надають перевагу емоціям, що активізують увагу у ситуаціях невизначеності, супроводжують процес отримання нових знань, надбання досвіду, що надає таким емоціям позитивний зміст із погляду особистісного розвитку, а також, альтруістичним та естетичним емоціям, які виступають важливою умовою формування моральних якостей особистості.