Щорічне збільшення кількості втручань у дорослих із вродженими вадами серця (ВВС) потребує вивчення віддалених результатів хірургічних та інтервенційних стратегій лікування даної патології. Мета роботи – провести порівняльний аналіз різних стратегій надання допомоги дорослим пацієнтам при ВВС. Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження проводилось із 01 січня 1999 р. по 31 грудня 2015 р. Виокремлено три періоди: 1999–2005, 2006–2010 та 2011–2015 рр. 382 дорослим виконано 450 кардіохірургічних та інтервенційних втручань. Середній вік на час втручання становив 31,7±0,7 року (від 18 до 87 років). Осіб чоловічої статі було 190 (50%), жіночої – 192 (50%). Результати та обговорення. При простих ВВС (ДМПП, ДМШП, ВАП) на початку всі втручання (100%) були хірургічними, в подальшому до 35 % вад усунуто ендоваскулярно. При КоАо в останні п’ять років у 54% хворих вада усунута черезшкірним катетерним втручанням. На фоні поступового збільшення загальної кількості втручань на кондуїтах уже в другому періоді спостереження частка ендоваскулярних процедур (67%) у таких хворих перевищила кількість виконаних хірургічних операцій. Висновки. Виявлено зростання кількості інтервенційних втручань у дорослих із простими ВВС, коарктацією аорти та складними вадами (патології кондуїтів) при добрих віддалених післяопераційних результатах, що виводить дану стратегію на перше місце в системі надання кардіохірургічної допомоги таким хворим.

Поєднання стандартизованої хірургічної техніки в ранньому дитячому віці та доброго віддаленого результату призводить до постійного збільшення кількості дорослих пацієнтів після радикальної корекції тетради Фалло (ТФ). Метою роботи було оцінити віддалені результати хірургічної корекції ТФ та розробити підходи до кардіологічного ведення таких хворих у дорослому віці. Матеріали та методи. З 01.04.11 р. по 31.12.15 р. з електронної бази ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» у роботу було залучено 102 пацієнти віком понад 18 років із ТФ. Результати та обговорення. Серед пацієнтів із ТФ переважали особи чоловічої статі – 63 (61,76%), кількість осіб жіночої статі становила 39 (38,24%). Середній вік дорівнював 24,64±0,77 років. Паліативні втручання перед радикальною корекцією були виконані у 26 (25,4%) пацієнтів, повторні хірургічні втручання – у 40 (39,2%). Серед залишкової патології переважали обструкція на рівні вихідного тракту правого шлуночка та/або гілок легеневої артерії (ЛА) у 22 (21,56%) пацієнтів, дилатація та об’ємне перевантаження ПШ, що зумовлено помірною та вираженою недостатністю на ЛА, – у 30 (29,41%) хворих. Висновки. Своєчасне виявлення залишкової патології у віддаленому післяопераційному періоді дозволяє у таких хворих покращити якість життя та продовжити її тривалість.

Фактори, що визначають якість життя в оперованих та неоперованих дорослих із вродженими вада https://doi.org/10. 30702/card:sp.2018.06.031/s2 УДК 616-007-053.1:616-126:616-053.81:303.627:57.048:613.86 Лебідь І. Г. 1 , Сидоренко А. Ю. 1 , Лєбєдь Є. І. 1, 2Інформація про авторів: 1 ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна 2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, УкраїнаРезюме. У статті наведено результати аналізу факторів, що визначають якість життя, пов'язану зі здоров'ям (ЯЖПЗ), в оперованих і неоперованих дорослих на підставі оцінювання 456 пацієнтів із вродженими вадами серця (ВВС), які становили основну групу, та 79 практично здорових дорослих контрольної групи. Аналіз взаємозв'язків (методом рангової кореляції Спірмена) показав дуже слабкий взаємозв'язок (r = -0,07; p < 0,05) між тяжкістю вроджених аномалій серця та показниками, що відповідають ЯЖПЗ. Між показниками функціонального класу серцевої недостатності за NYHA, фракцією викиду лівого шлуночка та результатами опитувальника якості життя було виявлено помірний кореляційний зв'язок (r = -0,52; p < 0,05 та r = -0,44; p < 0,05 відповідно). Функціональний статус дорослих із ВВС є визначальним у зв'язку з відповідною оцінкою ЯЖПЗ. Особи з ВВС, у яких діагностовано тяжку та помірно тяжку вроджену аномалію серця, але з добрим та збереженим функціональним статусом, мають достатньо високі показники ЯЖПЗ. Щодо пацієнтів молодшого віку, можна стверджувати про їх достатньо високий рівень якості життя, погіршення цих показників відзначають у хворих після 40 років.Ключові слова: вроджені вади серця, дорослі, анкетування, якість життя,