Ефективність функціонування системи управління органу охорони державного кордону, як інструменту забезпечення виконання основних завдань з охорони державного кордону, що покладаються на прикордонний загін, залежить безпосередньо від стану та ефективності системи зв’язку. Серед інших важливих вимог до управління прикордонним загоном виділяють вимогу щодо безперервності управління. Безперервність управління полягає у підтриманні спроможності командира і штабу органу охорони державного кордону здійснювати постійний вплив на підрозділи в ході підготовки і ведення оперативно-службових дій, а також отримувати від них інформацію (доповіді, донесення, зведення) про обстановку, що складається. Реалізація абсолютної більшості заходів щодо забезпечення безперервності управління безпосередньо пов’язана з можливостями і ефективністю системи зв’язку. Транкінгові УКХ радіосистеми, як системи зв’язку між мобільними кореспондентами, повинні стати основними елементами системи зв’язку органу охорони державного кордону. Штаб прикордонного загону, як основний організатор зв’язку, у розпорядженні на організацію транкінгового зв’язку повинен визначати: місця (райони) розгортання базових станцій (ретрансляторів) та диспетчерських пунктів; режими та види роботи засобів транкінгового зв’язку; порядок використання ліній телефонних мереж загального користування та відомчих мереж телефонного зв’язку; розподіл абонентських комплектів між службовими особами та абонентськими групами (елементами службового порядку); термін готовності системи зв’язку та інші необхідні для роботи дані. Для реалізації УКХ транкінгової мереж прикордонного загону запропонований типовий комплект обладнання стандарту DMR MOTOTRBO у складі ретрансляторів, автомобільних та переносних радіостанцій.

В статті проведено дослідження існуючого стану кіберпростору в Україні та проаналізовано кіберзагрози які можуть мати реалізацію в критичній інфраструктурі Державної прикордонної служби України. Аналіз функціонування критичної інформаційної інфраструктури Державної прикордонної служби України виявив необхідність в удосконаленні  функціонування системи управління технологічними процесами та системи електронних комунікацій за рахунок запровадження індикаторів кіберзагроз. Постає необхідність у захисті критичної інфраструктури направлений на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об’єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації.

В статті проведено дослідження існуючого стану системи зв’язку тактичного рівня управління. Авторами було сформулювати наступне – вузлові елементи системи зв’язку висувають різні вимоги щодо параметрів якості обслуговування та їх часових рамок під час обміну інформацією між вузлами (програмно-технічними комплексами), причому потрібно враховувати рівень вузла зв’язку в системі управління. Запропоновано методику, яка вирішує завдання забезпечення якості обслуговування вузлових елементів системи зв'язку, на самому нижньому рівні системи управління. Методика дозволяє встановлювати вузлу зв'язку не тільки значення пріоритету повідомлень, але й безпосередньо створювати правила на основі інформації про оперативну (бойову) обстановку. Однією з основних особливостей цієї методики є можливість динамічного визначення правил, які враховують положення вузла зв’язку (програмно-технічного комплексу) в системі управління, важливість інформації, яка може вплинути на обстановку, та функціональне навантаження автоматизованої системи в той чи інший часовий проміжок. Однак, постає питання формування набору правил та необхідність у визначенні пріоритетів (призначення маркеру). В роботі на першому етапі запропоновано використання методу експертної оцінки для формування безлічі варіантів та визначення пріоритетів вузла зв'язку при компіляції різних додатків. Наступним кроком є кластеризація масиву значень пріоритетних параметрів за визначеними ознаками. Таким чином, розроблена методика пріоритезації вузлових елементів системи зв'язку з можливістю формування пріоритетних маркерів за рахунок використанням методів кластеризації та експертної оцінки, що дозволяє розрахувати та оптимізувати розподіл інформаційного потоку за наступними параметрами: рівень управління, зміст інформації, необхідність забезпечення управління поважною особою, тип інформації, що циркулює в телекомунікаційних мережах. Застосування запропонованої методики дозволяє значно підвищити інформаційний обмін службовими повідомленнями всіх типів на вузлах зв’язку (програмно-технічних комплексів) у всіх ланках управління.

Дослідження, описані та зображені у науковій статті, розкривають процеси, що передують та обумовлюють своєчасну необхідність (або її відсутність у контексті запропонованої моделі рішення) запровадження інформаційно-телекомунікаційних систем та їх складових в оперативно-службову діяльність Державної прикордонної служби України; вирішують завдання організації та практичного втілення механізму запровадження інформаційно-телекомунікаційних систем в оперативно-службову діяльність Державної прикордонної служби України, від моменту виникнення необхідності до введення в експлуатацію. Результатом роботи є концептуальна схема генерації, створення та впровадження інформаційно-телекомунікаційних систем та їх складових в оперативно-службову діяльність Державної прикордонної служби України. Запропонований механізм та концептуальна схема можуть бути адаптовані під задачі за відповідним напрямом інших силових структур та військових формувань, а також цивільних організацій. На основі проведених досліджень стає раціонально можливим та ефективним процесом пошуку та впровадження концептуально нових рішень у сфері автоматизації управління органами та підрозділами Держприкордонслужби України. Стаття ґрунтується на результатах і висновках, отриманих під час виконання науково-дослідної роботи “Методика запровадження ІТС та їх складових в оперативно-службову діяльність Державної прикордонної служби України” [1].

Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.