The aim of the study is to substantiate the possibilities and analyze the results of fast-track technologies in patients with strangulated abdominal hernias without hollow organ resection. Materials and methods. The work was based on the result analysis of surgical treatment for 691 patients with strangulated abdominal hernias without resection of a hollow organ, who were divided into 2 groups depending on the specifics of diagnostic and therapeutic tactics, and into 2 subgroups depending on the localization of strangulated hernias. For patients of group 2, in contrast to group 1, the following diagnostic tactics: mandatory and justified laparoscopic intra-abdominal assessment of the strangulated organ condition; mandatory physicochemical intraoperative assessment of the hernial fluid condition; mandatory intraoperative instrumental assessment of the strangulated organ condition; as well as the therapeutic tactics: mandatory use of a comprehensive fast-track program; expansion of indications for laparoscopic surgery were used. The clinical and diagnostic algorithms included laboratory, instrumental and biochemical methods of examination. Results. It has been found that the proposed diagnostic and therapeutic tactics in group 2 patients with strangulated abdominal hernias without hollow organ resection, in contrast to group 1 patients, allowed to increase the number of laparoscopic operations by 51.15 % as well as the number of surgical interventions using fast-track technology by 51.21 %. This was accompanied by a decrease in complications according to the Clavien-Dindo scale from 83 (24.56 %) in group 1 patients to 39 (11.05 %) in group 2 patients. In addition, in group 2 patients, in contrast to group 1, a decrease in the acute pain severity in the early postoperative period and chronic pain according to the sf-IPQ in the late postoperative period has been revealed. Conclusions. The indication expansion for fast-track technologies in group 2 patients with strangulated abdominal hernias without hollow organ resection has allowed using these procedures in 238 (67.23 %) cases, while there were only 54 (16.02 %) such cases in group 1 patients. The proposed diagnostic and therapeutic tactics in group 2 patients with strangulated abdominal hernias without hollow organ resection, in contrast to group 1 patients, have enabled an increase in the number of laparoscopic operations from 16.27 % in group 1 patients to 67.42 % in group 2, which was accompanied by a decrease in postoperative complications according to the Clavien-Dindo scale from 24.56 % to 11.05 %.

Розробка нових інформальних варіантів навчання із залученням сучасних цифрових, навчальних та симуляційних технологій є актуальним і важливим питанням у вищій медичній освіті. Метою даного дослідження було розробити та дослідити ефективність імплементації нових інформальних варіантів навчання медичних працівників та студентів у педагогічну практику на кафедрі медицини невідкладних станів. Кафедральні співробітники розробили нові навчальні програми, які включають цілий ряд майстер-класів із різних напрямків медицини невідкладних станів. Аналіз ефективності імплементації нової форми викладання показав, що слухачі надають перевагу майстер-класам у своїй навчальній діяльності, оскільки останні мають чітку практичну спрямованість і дають реальні знання для надання медичної допомоги у реальних умовах та невідкладних ситуаціях. Використання нових інформальних варіантів викладання навчального матеріалу із залученням сучасних інформаційних технологій, симуляційних елементів і манекенів та професіональних викладачів з реальним клінічним досвідом дозволить значно підвищити рівень підготовки студентів та слухачів у медичних закладах вищої освіти і забезпечити високу якість надання медичної допомоги населенню.

Анотація. Особливості розвитку сучасних концепцій дистанційної освіти для післядипломної підготовки і навчання лікарів з медицини невідкладних станів та суміжних спеціальностей в умовах поширення інфекції СОVID-19 потребують впровадження у навчальний процес нових, більш ефективних навчальних методик. Однією з таких методик є проведення воркшопу (workshop) в дистанційному форматі. Мета статті – оцінка ефективності навчального процесу для лікарів медицини невідкладних станів та суміжних спеціальностей за умови використання воркшопу як ефективної дистанційної навчальної технології. Для збільшення ефективності дистанційного формату післядипломної підготовки лікарів на кафедрі медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика в практику викладання була введена така навчальна технологія, як воркшоп, що має низку переваг у вигляді розвитку у слухачів активності, самостійності та стимуляції до взаємного обміну знань. Наведений приклад воршопу щодо діагностики та лікування гострого ішемічного інсульту. Воркшоп є ефективною навчальною технологією оволодіння новими знаннями, яка має знайти широке використання в практиці післядипломної освіти лікарів медицини невідкладних станів та суміжних спеціальностей.