Due attention in the article is paid to the use of modern digital infrastructure tools to disseminate the quality of the policy of patriotic education. The author outlines the key components and structural elements of patriotism that can be used to improve patriotic education both at the domestic and international levels. Based on the use of analytical and scientific research methods, a study was carried out on the prospects for the modern development of patriotism in the context of the spread of geopolitical challenges. The results of the study can be a useful source for further scientific developments in the formation of patriotic education and the involvement of educational institutions in this process. The findings can also help to improve the state demographic policy with a focus on the development of future human capital.

Статтю присвячено питанню фінансового регулювання як складової державного регулювання національно-патріотичного виховання. З’ясовано, що фінансовий механізм регулювання характеризується притаманними йому рисами, за допомогою яких, його можна ідентифікувати від інших видів механізмів державного управління. У статті розкрито структуру фінансового механізму який залучає такі взаємопов’язані елементи: нормативно-правове забезпечення, фінансові методи, фінансові важелі, та інформаційне забезпечення. Описано роль фінансового регулювання як складової державного регулювання національно-патріотичного виховання. Зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування при формуванні відповідних бюджетів мають передбачати видатки на реалізацію державних, регіональних та місцевих програм з фінансування національно-патріотичного виховання, оскільки існує недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення сфери національно-патріотичного виховання. Показано, що одним з елементів фінансового механізму як складової державного регулювання національно-патріотичного виховання має стати розроблення програми економічного стимулювання суб’єктів підприємницької діяльності, які забезпечують підтримку заходів молодіжних і дитячих громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичного виховання.

Статтю присвячено питанню патріотизму як складової частини системи державних цінностей серед молоді. З’ясовано, що в періоди великих історичних потрясінь патріотичні почуття різко загострюються, тому виховання патріотизму в молодого покоління є одним із найважливіших завдань усієї системи освіти та виховання. У статті розкрито такі прояви патріотизму як державної цінності серед молоді: любов до Батьківщини, повагу до історичного минулого, формування національної свідомості та любов до рідної мови. Зазначено, що любов до Батьківщини має передбачати належність особи до конкретної держави, що визначає сукупність прав, свобод і обов’язків особистості та забезпечує їх правовий захист як у середині країни, так і за її межами. Показано, що патріотизм – це соціально-історичне явище, яке в різні історичні епохи має конкретні прояви, адже кожна людина, а соціальна група і поготів, має власні специфічні інтереси, які й визначають розуміння цього поняття. Описано, що патріотизм як соціально-психологічне почуття має широку гаму проявів: від гордості за досягнення Вітчизни, поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам’яті, збереження й опанування національних і культурних традицій до гіркоти переживань за невдачі та втрати рідної країни, страждань через її біди. У статті зазначено, що історичне минуле допомагає молоді осягнути своє призначення у світі, оскільки допомагає дізнатися більше про своє походження. Інтерес до історичного минулого й історії своєї країни допомагає дізнатися цікаві факти про свою націю, її культуру, традиції, становлення та розвиток.

Стаття присвячена дослідженню співвідношення «громадського суспільства» і «державної влади» у контексту концепції національно-патріотичного виховання в Україні. З’ясовано, що громадянське суспільство у сучасному баченні характеризується наявністю базових соціальних цінностей таких як правова держава, демократія, права людини, верховенство закону, соціальна захищеність тощо. Визначено, що основною метою Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Звернено увагу на те, що громадянське суспільство та держава взаємодоповнюють одне одного, оскільки, без вільного індивіда громадянського суспільства неможлива розбудова правової та демократичної держави. Показано, що громадянське суспільство на законодавчому рівні може впливати на розбудову нових підходів для виховання патріотизму шляхом формування громадянської самосвідомості та прийняття державних рішень у цій сфері. Зазначено, що становлення демократичної, правової та соціальної держави тісно пов’язане з розвитком громадянського суспільства як сфери суспільної діяльності громадян, що об’єднуються для прийняття спільних рішень, а також захисту прав та інтересів, досягнення спільного блага, у тому числі у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними інститутами та бізнесом. Описано, що органи державної влади мають створювати сприятливі умови для розвитку громадянського суспільства в сфері національно-патріотичного виховання, оскільки громадянське суспільство і держава функціонують для задоволення потреб та інтересів її громадян. Державна влада повинна орієнтуватися в першу чергу на інтереси громадянського суспільства.

No abstract