Резюме. Мотивація досягнення вважається одним з основних чинників успішності змагальної діяльності, особливо у спорті вищих досягнень. Увага – це обов’язкова передумова успішності будь-якої свідомої діяльності людини, спортивної зокрема. Мета. Оцінювання властивостей уваги у кваліфікованих спортсменок-гандболісток з різним рівнем мотивації до досягнення успіху й уникнення невдач. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Обстежені спортсменки характеризувалися середнім рівнем довільної уваги, темпу психомоторної роботи, працездатності та стійкості до монотонної роботи. Мотивація досягнення успіху в обстежених гандболісток виражена значно сильніше, ніж до уникнення невдач. Виявлено наявність прямих зв’язків рівня мотивації уникнення невдач з показниками коректурної проби і відсутність зв’язків рівня мотивації досягнення успіху з показниками уваги: чим вищою була мотивація уникнення невдач, тим нижчий рівень уваги вони продемонстрували. Високий рівень захисту, мотивація на уникнення невдач сприяли зниженню уваги обстежених спортсменок, що саме і призводило до невдалого виконання тестових завдань на увагу. Виявлені взаємозв’язки рівня мотивації уникнення невдач з властивостями уваги кваліфікованих гандболісток можуть мати прогностичну цінність і використовуватися для оптимізації спортивного удосконалення в даному виді спорту. Ключові слова: увага, мотивація до досягнення успіху й уникнення невдач, кваліфіковані спортсменки, гандбол.

Анотація. Розглянуто проблеми подолання стресових ситуацій, труднощів у тенувальній і змагальній діяльності спортсменів в ігрових видах спорту. Мета. Оцінювання локусу контролю кваліфікованих гандболісток у взаємозв’язку зі стратегіями подолання стресу. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел та даних мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, методи математичної статистики. Результати. В обстежених спортсменів виявлено переважання таких адаптивних копінг-стратегій, як «Планування вирішення проблеми», «Прийняття відповідальності», «Позитивна переоцінка», «Пошук соціальної підтримки», «Самоконтроль» та неадаптивної стратегії «Втеча–уникнення». Більшості обстежених був властивий загальний інтернальний тип локусу контролю, а також інтернальний тип локусу контролю у сфері продуктивних відносин, досягнень та невдач та у міжособистісних взаєминах. У сфері сімейних відносин, здоров’я та хвороби для більшості спортсменок був характерний екстернальний локус контролю. Загальна інтернальність обстежених спортсменок не впливала на вибір стратегій подолання стресу. Чим вищою виявилася інтернальність обстежених гандболісток у сфері міжособистісних відносин, тим більш сформованою виявилася конструктивна стратегія «Пошук соціальної підтримки». Проте, рівень суб’єктивного контролю обстежених у сфері здоров’я та хвороби асоціювався з неконструктивними стратегіями «Конфронтативний копінг» і «Втеча–уникнення». Виявлено тенденцію до взаємозв’язку інтернальності в галузі досягнень і невдач, в міжособистісних відносинах та конструктивних стратегій подолання стресу «Самоконтроль» і «Прийняття відповідальності». Ключові слова: копінг-стратегії, локус контролю, кваліфіковані спортсменки, гандбол.